2009-03-20

То ж чи можна називати класику "заїздженою"?

Дурні та дороги - найголовніші наші біди. Ця заїзджена класика постійно приходила сьогодні на думку під час мого відрядження по Чернігівському району.
Киїнка, Якубівка, Козероги, Смолин, Гончарівськ, Михайло Коцюбинське, Павлівка - мальовничі поліські села, якими довелося мені проїхати та на власній шкірі відчути увесь "неповторний колорит" доріг, які за ідеєю мали б звязувати ці населені пункти з цивілізованим світом. Власне кажучи дорогами з твердим покриттям ті автошляхи можна було б назвати лише з великим оптимізмом. Вибоїни, які місцями нагадували скоріше провалля або воронки після авіабомбордувань, траплялися на кожному кроці, то ж мєму водію доводилося керувати авто на швидкості, яка часом не перевищувала 40 км...

А тим часом питанням "як поліпшити стан доріг?" опікувалися фахівці управління ЖКГ, дорожні служби міста, представники ДАІ та керівники асфальтових заводів на спільній нараді, що відбулася 12 березня в управлінні ЖКГ Чернігівської міськради. Як повідомила газета "Чернігівські відомості", основне питання, що розглядалося на нараді, — це визначення дати початку ремонту дорожнього полотна міських шляхів. Цього року в міський бюджет закладено 7,8 млн. гривень на ремонт і благоустрій доріг та об’єктів дорожньої інфраструктури (дорожніх знаків, дорожньої розмітки, світлофорів тощо). "Сума ця невелика, тому зараз капітального ремонту доріг не передбачається, обійдемося лише ямковим", - цитуючи одного з високопосадовців Чернігова повідомляє газета. Отже про те, щоб дороги, принаймні хоча б в обласному центрі, стали нормальними говорити в найближчий час не доводиться. Як і минулого і позаминулого року все обійдеться так званим "ямковим ремонтом", який щороку з`їдає 7-10 млн бюджетних коштів. То чи можна називати класику заїздженою?

Фото з газети "Чернігівські відомості"

2009-03-18

У суботу, 28 березня, о 20:30 годині багато людей з усіх куточків світу вимкнуть світло у власних оселях рівно на одну годину

Розпочненться так звана акція "Година Землі", мета якої саме у такий спосіб продемонструвати своє ставлення до необхідності збереження клімату Землі. Будь-хтоь зможе взяти участь і разом з мільйонами людей у всьому світі відзначити "Годину Землі", щоб через прості і усім зрозумілі дії скоротити використання електроенергії та викиди вуглецю в атмосферу Землі. Щоб дізнатися більше про "Годину Землі", відвідайте офіційний сайт акції www.earthhour.org

На сайті також можна зареєструватися і приєднатися до мільйонів людей в більш ніж 1400 великих і малих міст у 80 країнах по всьому світу.

2009-03-15

Ми, як і 18 років тому, продовжуємо стояти на мовному роздоріжжі, яке так і не знаємо куди нас виведе

Під час одного з недавніх онлайн-семінарів з курсу "Ділова українська мова", в якому я брав участь як слухач Академії державного управління при Президентові України, жваво обговорювалася тема: чи існує в Україна зрозуміла і ефективна державна мовна політика?
Гадаю не зовсім вірним були ті твердження моїх колег, що мовна політика в Україні "зовсім не ведеться". Інше річ, на скільки вона є ефективною? Слід зауважити, що основні принципи мовної політики в Україні викладено та визначено у Конституції України та у низці законів, таких як Закон України "Про мови в Українській РСР", Рішення Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року щодо застосування державної мови органами державної влади, органами місцевого самоврядування та використання її у навчальному процесі в навчальних закладах України, закони "Про національні меншини в Україні", "Про освіту", "Про інформацію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", Про рекламу", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні" тощо. Одним словом, за останні два десятиріччя вітчизняними напрацьовано широке правове підґрунтя для того, щоб українська мова та мови національних меншин відчували себе в нашій державі комфортно. Проте, як не сумно, Українська держава самоусунулась від здійснення послідовної та цілеспрямованої мовної політики. Очевидно що потрібно припинити будь-які балачки навколо української мови, як мови такої, що потребує перегляду свого статусу. Її державний (офіційний) статус на сьогодні закріплено в конституційному порядку. І вважаю, що він не потребує перегляду. Адже законодавче закріплення будь-якої іншої мови, як ще однієї державної (чи офіційної), призведе до поступової втрати Україною не лише своєї унікальної мовної національної ідентичності, але й, власне, державності. Проте, мовна політика в Україні це не лише політика щодо функціонування української мови в суспільстві і державі. У травні 2003 року Українським Парламентом було ратифіковано Європейську хартію регіональних мов чи мов національних меншостей. Ця хартія відносить до регіональних мов: російську, білоруську, болгарську, гагаузьку, грецьку, єврейську, кримсько-татарську, молдавську, німецьку, польську, румунську, словацьку й угорську. Хартія гарантує вільний розвиток і захист мов національних меншостей. Саме це положення Хартії сьогодні і викликає у мене багато питань. Що значить вільний розвиток? У чому полягають державні гарантії використання мов національних меншин? Як відомо, посилаючись саме на це положення Хартії деякі обласні та міські ради пробували узаконити статус російської мови, як мови офіційної у тих регіонах України, де домінує російськомовне населення. І це при тому, що рятувати у цих регіонах російську мову немає потреби. Бо окрім російськомовних, україномовних ЗМІ, навчальних закладів, закладів культури там взагалі немає, або частка їх присутності зовсім мала. Як відомо, Європейська хартія регіональних мов чи мов національних меншостей до цього часу поки що не імплементована в українські закони. У Верховній Раді знаходиться кілька законопроектів, кожен з яких по-своєму тлумачить Хартію. В політикумі, як і раніше, відсутній консенсус щодо майбутнього розвитку мов в Україні. Тому говорити про перспективу появи чіткої, однозначної та прозорої державної мовної політики в Україні в найближчий час мені видається занадто сумнівним. Ми, як і 18 років тому, продовжуємо стояти на мовному роздоріжжі, яке так і не знаємо куди нас виведе.

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів