Монолог пересічного українця

Я люблю Україну. Тому мені не байдуже, що про неї говорять і, тим більше, що з нею витворяють політики. Моїй батьківщині два з лишком десятиліття. Це по паспорту. І тисяча років, якщо заглянути до підручника історії.

Моя батьківщина нітрохи не гірше батьківщини поляка, німця, китайця чи росіянина. Але для мене головне інше. Я мрію, щоб моя Україна була не гіршою, а кращою за всіх їх вітчизни разом узяті. І тому мені буває до сліз образливо, коли моя країна забуває, що я її син, але й радісно, коли в складні періоди свого життя я відчуваю її підтримку.

Я патріот, але мій патріотизм зовсім не шароварний. Я не втрачаю свідомості від  особливостей національного побуту українців, і не готовий кожного разу пускати сльозу, коли звучить гімн моєї держави. Мені неприємна жертовність моїх співвітчизників, готових терпіти образи від своїх сусідів, і дратує шалене самобичування, до якого українці схильні, згадуючи свою історію. Разом з тим я усвідомлюю себе частиною української нації. Я обожнюю і розмовляю на мові своїх прадідів, ціную древню культуру, традиції і самобутність мого народу. При всій моїй повазі і захопленості культурною спадщиною англійців, французів чи, скажімо, італійців, мені надзвичайно складно уявити, як можна любити чужу країну більше, ніж свою?

Мені не байдужі досягнення нашої держави. Будь-то в спорті, чи в економіці - я однаково за них радий. Якщо кажу, що я - українець, то це зовсім не означає, що я вважаю всі інші народи гіршими за свій. Це означає лише те, що я пам'ятаю про своє коріння і намагаюся цю пам'ять прищепити своєму синові. Бо поза історичної пам'яті, майбутнього у патріотизму немає.

Пам'ятаючи, що всяка влада від Бога, я завжди ходжу на вибори. Голосуючи, я прошу у Всевишнього кращих правителів, хоча і знаю, що кожен народ в результаті отримує ту владу, на яку заслуговує...

Соціальна реклама у центрі Чернігова.
Фото автора.

 

P.S.
Монолог навіяний результатами недавнього дослідження, проведеного компанією Research & Branding Group. Згідно з його даними, переважна більшість жителів України (93%) вважає країну своєю Батьківщиною. 76% опитаних вважають себе патріотами України, 72% пишаються тим, що є громадянами України, а кожен другий українець (52%) у разі потреби готовий захищати свою країну.