2015-12-21

Виборча реформа: проблеми та перспективи. Результати експертного обговорення


18 грудня 2015 року в Чернігові у дискусійному клубі «Експертна думка» відбувся круглий стіл "Виборча реформа: проблеми та перспективи" за участі народного депутата України Олександра Черненка. Учасниками обговорення також стали місцеві громадські активісти, політичні експерти та експерти виборчого права, правозахисники, освітяни, медійники.
Олександр Черненко, як екс-голова Комітету виборців України, впевнений: виборча реформа неможлива без реформи адміністративної. Зміни до Конституції, що стосуються децентралізації,  мають вноситися раніше, ніж буде прийнятий Закон «Про місцеві вибори», вважає народний обранець. Депутати, приймаючи подібні закони, мають думати в першу чергу про виборців та членів виборчих комісій, щоб зробити процес волевиявлення максимально прозорим, вважає Олександр Черненко. На його думку, орієнтиром у цьому полі є Коаліційна угода Верховної Ради України VIII скликання.  Головними її пунктами нардеп вважає проведення місцевих виборів у терміни, прописані в Конституції, вибори міських голів у великих містах в два тури, скорочення кількості депутатів місцевих рад. Сам народний депутат у питаннях скорочення представництв місцевих рад вважає доцільним «м’яке» скорочення та індивідуальний підхід до кожного представницького органу, адже деякі, у Чернігові в тому числі, цього не потребують.

2015-12-19

Про Святого Миколая, Зайця, Діда Мороза і мої дитячі на нього образи



Раніше, у дитинстві, під Новий Рік я отримував подарунка від Зайця. А на Новий Рік – від Діда Мороза. Про існування Святого Миколая щось чув (прабабця Софія розповідала), але уважно не прислухався. Та й малював я собі в уяві образ Святого Миколая не інакше, як з лику на закопченій іконі, що ховалася у бабусиній  кімнаті за фіранкою на по́куті, подалі від стороннього ока. І той образ був зовсім непривітний. Старий, нахмурений дідуган з дивакуватою шапкою на голові в моїй дитячій уяві аж ніяк не міг дарувати дітям подарунки. Сварити, карати, приходити у страшних снах – міг, а дарувати – ні. Інша справа Заєць. Для мене він завжди був мультяшним, добрим, дещо задиркуватим, але завжди позитивним. Бо у мультиках так ніколи не бувало, щоб Заєць врешті не перемагав злого і знахабнілого Вовка.  То ж звідки Заєць міг взяти подарунок, питань у мене, загалом, не виникало. Звичайно ж, у злого Сірого Вовка відбирав і вночі мені під подушку ховав. Що відбере у Вовка, те й мені принесе. За те йому і спасибі. 

2015-10-27

Про минулі вибори


Сьогодні багато хто знову збурює повітря словами, мовляв, старенькі знову прийшли на вибори і вирішили своїм голосуванням хто наступні п’ять років визначатиме майбутнє наших громад. Так воно, власне, і відбулося. Проте існує одне «але». Не консерватизм наших дідів і бабусь є першопричиною того, що ми ніяк не виберемося із прірви совка. Адже не лише у нас, а й в усьому світі старше покоління обома руками чіпляється за своє минуле. Бо тоді і дерева були вищими, і люди добрішими і спина не боліла... 

Причиною геріатричного топтання на місці є тотальна апатія і бездіяльність нинішнього працездатного покоління. Йому по цимбалам день прийдешній. Це покоління патерналістичне за своєю сутністю. Воно, як і за Тараса Шевченка, чекає на свого Вашингтона «з новим і праведним законом», але жодним чином не налаштоване запросити його до своєї оселі. У цій пасивності суспільство схильне звинувачувати кого завгодно, і лише не себе. 

Так ми жили, так живемо, і так, врешті, і будемо жити, доки не з’явиться свій Вашингтон, або чужий Путін. Ось тільки Вашингтон без запрошень, на відміну від Путіна, не приходить.



2015-10-21

Назад в майбутнє

До зустрічі Дока і Марті Макфлая залишилось якихось 5 годин. Рівно о 19.28 вони прилетять на машині часу з далекого 1985 року. Сподіваюся, що наша дійсність, а для них - майбутнє, не надто їх розчарує. Адже ми старалися як могли. І маємо те, що маємо...

Сам же, згадуючи 1985 рік, я ходив до п`ятого класу і моїм улюбленим фантастичним фільмом була стрічка «Гостья из бу́дущего». А книгою - "Острів Скарбів" Роберта Луїса Стівенсона. Я мріяв про американські джинси і кросівки "Адідас". А ще, ціле літо я збирав і висушував лікарські рослини, щоб потім здати їх в аптеку і на виручені кошти купити футбольний м`яч. Назбирати вдалося лише на волейбольний. Але й від того я відчував себе надзвичайно щасливим...

2015-10-20

Політичні ретроспективи виборчих кампаній у Чернігові: досі існує багато питань, які потрібно вирішувати і не тільки на виборах

19 жовтня у прес-центрі «Місцеві вибори 2015. Чернігівщина» відбулася політична ретроспектива «Вибори міського голови Чернігова: як це було?».

Політична ретроспектива дає можливість нагадати теми, які найчастіше використовуються у виборчих програмах та на яких найчастіше спекулюють кандидати, обіцянки політиків, а головне зробити свідомий вибір. Під час обговорення у прес-центрі акцент був на вибори 2002-2010 років, хоча експерти пригадали історію чернігівських мерів ще 1998 року.

Народний депутат України Олександр Черненко, який лише рік як депутат, а до цього очолював потужну громадську організацію Комітет виборців України, вважає, що «загальна проблема невиконаних передвиборчих обіцянок кандидатів – це коротка політична пам’ять виборців». І політики цим користуються. «Двадцять відсотків виборців не згадають за яку політичну силу голосували,  - наголосив  експерт. І додав, - Найчастіше передвиборчі обіцянки – нереалістичні, узагальнені та розмиті у часі та просторі, а інколи і, взагалі, не в компетенції цієї особи». Саме тому, на його думку, виборцю потрібно нагадувати про старі програми кандидатів, говорити що виконано, а що так і залишилося красивою обіцянкою.

2015-10-19

Еволюція ведення агітаційної війни по-чернігівськи: адмінресурс «уже не той»

Щоб підвищити свої шанси перемогти на виборах до місцевих рад політичні гравці змушені йти в ногу з часом і видумувати нові технології піару. При чому, використання адмінресурсу також зазнало еволюційних змін.

Про це сьогодні, 19 жовтня, у Чернігові під час засідання прес-центру «Місцеві вибори - 2015» розповів політичний експерт Олександр Соломаха.

За його словами, починаючи з 2006 року адмінресурс у класичному вигляді вже застосовується рідко. Мовляв, цей незаконний метод агітації суттєво еволюціонував.

«Фактично після 2006 року адмінресурс як такий у чистому вигляді видозмінюється і перетворюється на більш технологічні справи – формування груп підтримки, так звані «добрі справи», активна кампанія в ЗМІ. На фоні технологій передвиборчі програми нівелюються, вони стають мало цікавими для виборців. На перший план стає харизма кандидатів, вміння гарно говорити, обніматися з бабусями, гарно обіцяти все, що захочуть», - зазначив Олександр Соломаха.
 

2015-10-03

Студентській "Революції на граніті" - 25 років

Студентській "Революції на граніті" - 25 років. На жаль не можу відзначити цю дату у колі всіх друзів, з ким довелося голодували у Чернігові. Вже три роки, як з нами немає Тараса Вознюка і майже місяць, як відійшов у вічність Олександр Супронюк. Містичне співпадіння: обох також нестало восени.... Шкода..........

2015-08-19

Вакантные постаменты ждут своих героев

Как известно, в конце мая этого года в Украине на государственном уровне коммунистический режим 1917-1991 годов приравнен к нацистскому и признан преступным. Во исполнения этого закона в нашей стране в самое ближайшее время будут переименованы некоторые области и районы, сотни городов и сел, тысячи улиц. Среди прочего декоммунизация затрагивает и многочисленные памятники советской эпохи, чья идеологическая сущность не вызывает больших сомнений. Целесообразность переименований и сноса тех или иных памятников уже рассматривают специально созданные при органах местного самоуправления комиссии. Но не все решения, как говорится, проходят там «на ура». Нередко у членов комиссий возгораются споры вокруг вопроса: а что, собственно, будет стоять на месте того или иного снесенного памятника? Ведь неспроста народная мудрость гласит: свято место пусто не бывает.

С переименованием советской топонимики как-то проще. Некоторым городам и весям будет возвращено их историческое название, некоторым – придумано новое. С памятниками же дела состоят намного сложнее. Возьмем, к примеру, Чернигов. Все помнят, что до недавнего времени на Валу стоял бюст видного большевика и советского государственного деятеля Михаила Фрунзе. Мало того что этот исторический персонаж в свою бытность прямого отношения к Черниговщ ине не имел, но и место на постаменте ему тоже, мягко говоря, не принадлежало. Немногие знают, что
бюст Фрунзе в 1928 году водрузили на постамент открытого еще в 1897 году памятника российскому царю Александру ІІІ.

2015-08-09

Перейменування кінотеатру ім. М. Щорса в Чернігові

Шановні друзі, вже понад місяць триває громадське обговорення перейменування чернігівського кінотеатру ім. М.Щорса, яке, в рамках декомунізації, ініційоване Чернігівською обласною радою. Створено відповідну робочу групу, яка від громадськості приймає пропозиції щодо майбутньої назви цього культурного закладу.

Активісти спільноти «Лайба» завжди брали і братимуть активну участь у житті чернігівської громади. Тож ми вирішили оприлюднити і своє бачення вирішення цього питання. Після дискусії, яку ініціював наш активіст Олександр Соломаха, нами вироблено пропозицію і направлено її до обласної ради щодо зміни назви кінотеатру ім. М.О. Щорса на кінотеатр «Зачарована Десна». 


«Зачарована Десна» є назвою однойменної автобіографічної повісті-спогадів відомого українського письменника, класика світового кінематографу, уродженця Чернігівщини Олександра Петровича Довженка про його дитинство. Цей художній твір вважається своєрідним літературним гімном річці Десна, людям праці і рідному Чернігівському краю. Повість «Зачарована Десна» було двічі вдало екранізовано (1964 та 2009 р.р.), то ж вона має безпосереднє відношення не лише до ім’я митця, а й до кінематографу загалом. На нашу думку, назва кінотеатру «Зачарована Десна» дозволить якнайкраще популяризувати творчу спадщину відомого нашого земляка Олександра Довженка та, у значній мірі, сприятиме романтизації одного з найстаріших у обласному центрі приміщень кінотеатру. 

2015-07-20

УСТАМИ РЕБЕНКА

Несколько лет назад мой сын-подросток впервые побывал в «украинской Европе» – в городе Львове.  Нет, разумеется, он и раньше знал, что чисто географически украинцы тоже европейцы. Об этом учат в школе и вещают медиа. Однако в его детском ощущении настоящей Европой являлось лишь то, что находилось западнее Чопа. Тобишь – за границей нашего государства. Такое мировосприятие сложилось у ребенка после неоднократных туристических поездок с родителями по городам и весям многих западноевропейских стран. И вот в один из летних выходных наша семья впервые решилась изменить своей устоявшейся привычке и выехать с экскурсией во Львов. Тем более, что последний раз мы с женой там были задолго до рождения нашего сына – еще в конце 90-ых.

2015-07-06

Нічого особистого, лише робота...

У минулі вихідні пройшовся Красною площею, зазирнув до кількох кав’ярень, побачив і привітався з багатьма знайомими політпіарщиками. Всі при роботі, всі заклопотані і щасливі. Жаліються, що жнива скоро минуть... Осінні ж вибори серйозно ніхто не сприймає (у сенсі заробітку, звичайно). Знаково, що попри напружені взаємини між кандидатами в нардепи, піарщики один до одного виявлять привітність і, навіть, відверту доброзичливість. Як-то кажуть, нічого особистого, лише робота...

2015-07-04

Як голосуватимем в жовтні – обговорення законопроекту про місцеві вибори


Комітет виборців України разом із чернігівськими експертами сьогодні, 3 липня обговорювали законопроект «Про місцеві вибори». Нагадаємо, що за даний законопроект у першому читанні проголосував 271 народний депутат.

Очільник юридичного відділу Комітету виборців України Святослав Пікуль зазначив, що цей законопроект ще зазнає чималих змін, оскільки, вже зараз зареєстровано 1700 поправок. Більше поправок не було подано ще до жодного іншого проекту закону під час каденції цієї Верховної ради. За словами Святослава Пікуля, наразі, він передбачає суттєве скорочення кількості депутаті в обласних, районних та міських радах. Таким чином, якщо ця норма законопроекту не зазнає змін, то кількість депутатів в обласній раді з 100 чоловік зменшиться до 60, в міській раді з 50 депутатів стане 38. Також з новел цього проекту є те, що вибори міського голови будуть відбуватися у два тури. 

2015-06-06

Друзі, з Днем журналіста вас!

Неxай цей колаж стане нагадуванням про швидкоплинність та тлінність нашого професійного буття. Маю надію на краще.... З цим сам живу, і цього вам бажаю!

2015-05-01

В преддверии праздника

Фото Олександра Соломахи
Любая опытная домохозяйка знает разницу между сливочным маслом и маргарином, сахаром и сахарином, кофе и цикорием. Она безошибочно обнаружит эрзац-продукт если не по виду и запаху, то уж точно по его вкусу. Если ей предложить выбрать между натуральным продуктом и его заменителем, она не раздумывая всегда предпочтет натурпродукт. И не рассказывайте кухарке о преимуществах суррогата. Даже привлекательная цена не в состоянии пошатнуть ее абсолютную веру в здоровую и полезную пищу.

Другое дело история. Чтобы разобраться, где правда, а где ложь, не достаточно просто сравнивать учебники истории. Ведь зачастую вам придется сравнивать один суррогат с другим. Правдивых учебников истории в Украине никогда не было и, к сожалению, нет. О своем прошлом граждане, по большему счету, имеют самое смутное представление. В лучшем случае знают из рассказов своих дедов-прадедов и узкой специализированной литературы, а в худшем – из дешевых кинофильмов. Особенно это касается периода новой и новейшей истории. Кто начал Вторую мировую войну? Почему Советский Союз, проводивший совместный военный парад с нацистской Германией в Бресте 1939 года, освободитель, а Украинская Повстанческая Армия, боровшаяся с гитлеризмом и сталинизмом – коллаборационалист? Куда подевались украинские Холмщина, Стародубщина, Воронежчина, Кубань и откуда взялся Крым? Что делали советские войска в 1968 году в Чехословакии и 1979 году – в Афганистане? На эти и массу других вопросов в официальных школьных учебниках ответов попросту нет. Да и не могло появиться. Ведь все они писались в рамках той идеологической концепции, что миролюбивое Украинское государство непонятно откуда взялось и не понятно к чему сегодня стремится. Желание государственной исторической науки никого не обидеть и не сказать всю правду о прошлом, воспитало не одно поколение людей, даже в общих чертах понятия не имеющих как жили и чем занимались их предки. Но даже и не это главное. Искаженная неоправданной толерантностью, стерильная, лишенная живого содержания история программирует общество на повторение ошибок, которых можно было бы избежать.

2015-04-24

Як-то кажуть "на злобу дня"

На вирішення більшості потреб для якісного функціонування міського пасажирського транспорту потрібні кошти. І не малі. Саме тому по 2.50 грн возити пасажирів перевізники вже не бажають, бо ця ціна, на їхню думку, «морально застаріла». Інфляція та дороге пальне вартість проїзду зробили не рентабельною. А перевізники, як вони самі ж стверджують, хочуть і транспорт в нормальному стані утримувати і людям зарплату платити…
Воно то так звичайно, але тут є одне «але». Коли і долар був по 8 – 16 грн і ціна проїзду по 1.75-2.50 грн якось не дуже помічалося, щоб наші шановні перевізники намагалися догодити пасажирам. Адже ж є такі речі, на які зовсім не потрібно додаткових коштів. Потрібні лише елементарна повага до клієнтів і контроль за найнятими працівниками з боку роботодавця.
Що заважає пасажирському транспорту хоча б приблизно дотримуватися встановленого графіку?
Що заважає у транспорті оголошувати зупинки?
Що заважає водію під час руху не розмовляти по телефону і не перераховувати постійно касу, наражаючи пасажирів на небезпеку?
Що заважає водію тримати своє робоче місце у чистоті і не перетворювати його на циркову розцяцьковану кибітку?
Що заважає водіям з’являтися на роботу поголеними і у чистому випрасуваному одязі (я  вже просто мовчу про краватки і костюми)?
Шановні перевізники, ви й насправді так думаєте, що підвищивши вартість проїзду, ви заразом поліпшите і культуру обслуговування своїх клієнтів?

2015-03-04

Навіщо сховали "Аврору"?

В.Ленін  - про ознаки виникнення революційної ситуації: "... зазвичай буває недостатньо, щоб “низи не хотіли”, а потрібно ще, щоб “верхи не могли” жити по-старому". 

Що ж нині  ми маємо в Росії? Очевидно, що верхи в Кремлі таки вже не можуть жити по-старому. Саме тому там спостерігається істерику правлячого режиму у вигляді антимайдану без майдану, судилища над Савченко, переслідування і вбивства представників опозиції і т. ін. Проблема лишень у тому, що низи в Росії продовжують жити по-старому і не бажають жити по-новому. Незважаючи ні на що, рейтинг Путіна там постійно маразматично високий і, поки що, не видно жодних передумов для його падіння. Отже, не варто сподіватися на якусь там революцію. В Росії можливий лише заколот. Та й увесь історичний досвід Російської імперії засвідчує, що зміни там наступали виключно унаслідок двірцевих переворотів, цареубивств, терактів народовольців, большевицьких заколотів чи смерті генсека при нез’ясованих обставинах тощо. 

2015-02-05

О фильме «Левиафан»

Смотреть российские фильмы по понятным для большинства украинцев причинам сегодня непросто. Ведь даже в хорошем кино среди снимавшихся в ленте, до недавнего времени любимых и чтимых актеров, велика вероятность увидеть тех, кто в реальной жизни не без удовольствия позирует перед телекамерой с оружием в руках, направленном против защитников твоего Отечества. Заставить же себя просмотреть новую картину российского кинорежиссера Андрея Звягинцева «Левиафан» я смог лишь после многочисленных положительных отзывов моих друзей, к мнению которых я привык прислушиваться. Что ж, позволю и себе поделиться некоторыми впечатлениями от увиденного.

Безусловно, «Левиафан» - фильм о России и для россиян. Не для украинцев, немцев, французов или американцев... Фильм именно о россиянах, российских реалиях и для россиян. Главный герой картины автослесарь Николай - это обобщенная Россия. Безысходная, запуганная, беспросветно пьющая и, в конце концов, смирившаяся с горькой действительностью – это путинская Россия. Неспроста в конце фильма Николай получает тюремный срок 15 лет. Символика этой цифры состоит в том, что именно столько лет в России безраздельно, разделяя и властвуя, правит (именно правит!) президент Владимир Путин. Как и у одного из главных персонажей фильма, мэра Шелевята, у которого в руках сконцентрирована мощь всей местной милиции, прокуратуры, суда и даже церкви, у Путина мы тоже наблюдаем подчинение единоличному его началу всей государственной и духовной власти. Шелевят приговорил на 15 лет Николая, Путин – всю Россию.


Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів