2017-08-16

Як я в дитинстві партизанив

Пам`ятаю свою першу в житті двійку. То було в 3 класі. Я просто забув вивчити вірш, за що й був покараний вчителем.

Перед батьками мені було так соромно, що після школи додому я не пішов. Вирішив, що нормальному життю моєму прийшов кінець і йти мені тепер, як казала вчителька, лише "по наклонній") Я не дуже розумів, що означає йти по наклонній, але відчував, що додому мені вороття вже не буде, бо таким двієчникам як я, в нормальних родинах не місце. То ж до самої пізньої ночі я вештався де прийдеться, аж поки голод і холод не змусили мене задуматись про нічліг. Врешті, вирішив я переночувати в своєї бабусі (все ж не вдома).

На дворі було по-осінньому мрячно і темно, гавкали собаки, поодинокі перехожі здивовано дивилися на мене і мій портфель, але ніхто не зупиняв і нічого не запитував. Я відчував себе партизаном, що через вороже оточення пробирається на явочну квартиру. Я розумів, що бабусиних розпитувань мені не уникнути, тож для свого вчинку придумав навіть якусь, як мені здавалося, правдоподібну легенду… На мій дзвінок у двері відкрила не бабуся, а мій батько, який вже чекав на мене. І я зрозумів, що явку провалено.

2017-08-14

Знаходжусь під емоціями

Задаватися недобре, і все ж...))) Отримав поштою неймовірні подарунки від легендарного Віктора Суворова (Володимира Різуна).


Про моральних авторитетів

Немає нічого гіршого, ніж розчаровуватися в тих, кого ще недавно так палко любив, вірив або цінував. Хоч у мистецтві, хоч у реальному житті - без різниці - це завжди прикро і болісно. І заслуги вчорашні ніколи не зможуть виправдати зроблене чи сказане сьогодні. Я дуже обережно завжди ставлюся до вибору моральних авторитетів, яким для мене завжди були Pink Floyd. Їхня "Стіна" зробила не менше, ніж сотні політиків, чиї зусилля були спрямовані на знищення тоталітаризму в СССР. Я навіть не говорю про мистецьку цінність гурту та їхнє заслужене місце в сонмі славетних рок-музикантів... Аж тут раптом заява одного із "пінків" Роджера Вотерса про "послідовного Путіна". Старий або російської горілки перепив, або з глузду з`їхав. Сподіватимуся, що все ж перепив і скоро протверезіє...

2017-07-16

Ось такий от зв`язок поколінь))

Каюсь, але днями мимоволі випадково підслухав розмову двох пенсіонерів. Аби й не хотів підслухати, та мусив. Бо через поганий слух одного із них обидва чоловіки вели дискусію надто гучно і чути їх міг кожен хто у цей час за сусіднім столиком кафетерію в "Голівуді" пив чай чи каву.
Як з`ясувалося, пенсіонери (а їм на вигляд було близько 70-75ти років) не сварилися, а просто обговорювали свої враження від... серіалу "Картковий будинок".
З їхньої бесіди було зрозуміло, що на цей серіал їх "підсадили" онуки і вони його не просто дивляться, а ще й з нетерпінням очікують на нові сезони.

2017-07-04

Сміття буває цікавим

На земляних розвалах котловану під один із фонтанів, що у сквері Богдана Хмельницького, знайшов порцелянові черепки чотирьох блюдець від чайного сервісу. Скажу одразу: нічого особливого, жодного інтересу, на перший погляд, знахідка не становить. Сміття, одним словом... Але для загального розуміння довоєнного життя і побуту чернігівців цей посуд видався мені чомусь цікавим. Почав розбиратися. 

Насамперед, з’ясував, що це залишки дешевого домашнього начиння, яке разом із жилими і господарськими приміщеннями було знищено влітку 1941 року у наслідок одного із авіа нальотів на Чернігів німецької авіації. Посуд містить сліди від пожежі - кіптява, яка навіть сучасними миючими засобами не відмивається. Блюдця прикрашені простеньким, невиразний і місцями неохайним блакитним орнаментом. Ще раз повторюсь: нічого особливого чи привабливого… А ось зворотна сторона блюдець нам більш цікава. Там знаходяться характерні клейма Мархльовського Порцелянового завод ім. Фелікса Яковича Кона, що і до нині випускає свою продукцію в селищі Довбиш Баранівського району на Житомирщині. На початку 1980-х років завод об'єднався з Полонським порцеляновим заводом і нині існує під назвою ТОВ "Корал" "Довбиський фарфоровий завод".

2017-07-01

Ну й "таланить" мені останнім часом на знахідки у чернігівському сквері Богдана Хмельницького… За нинішній тиждень - друга граната!




Минулого понеділка – залишки ручної гранати Дьяконова зразка 1933 року (про що я вже писав на ФБ). А сьогодні - радянська ручна граната Ф-1 зразка 1939 р., більш відома як "лимонка".
Прогулюючись вдень сквером Хмельницького, не міг не звернути увагу на земляний відвал від котловану для фонтану, що там будується. Все-таки маю перший диплом історика, який не дає так просто спокійно пройти повз  історичне «сміття»)
Серед залишків битої цегли і довоєнного скла мою увагу привернула до себе річ, що за всіма ознаками нагадувала бойову гранату. Особливу тривогу викликало те, що граната була із запалом. Вже покійний мій викладач археології Володимир Коваленко в таких випадках колись навчав нас студентів: «Якомога подалі сховайте свою професійну цікавість і негайно викликайте спеціалістів у погонах!». Саме так я і вчинив, викликавши на місце знахідки поліцію. 

2017-06-14

Отримав сьогодні на руки свій біометричний паспорт

Вперше в житті відчув справжню гордість за паспортину і державу, якій він належить. Особливу ж млість в тілі викликала пам`ятка, яку у документ вклали Міністерство внутрішніх справ разом із Міністерством юстиції.

Відомства турботливо нагадали мені перелік держав у Європі, якими від недавнього я можу подорожувати без віз. Читаю і думаю: скільки ж часу змарновано з 1991 року?

Та нічого, будемо надолужувати...

2017-06-11

Святкую!

Ну що мої любі друзі, всі, хто проспорив мені безвіз і винен тепер пляшку - жду від вас повернення боргів вже завтра і в найближчі дні. Прошу не баритися і терміново розрахуватися, бо на черзі інші спори!)


2017-05-31

Чому «чорні копачі» не бояться покарання

А, власне кажучи, чого й кого їм боятися? Держава досі, фактично, дуже мало зробила для того, щоби так звані «чорні археологи» відчували хоча би якусь небезпеку. Тому вони вже змогли організувати надпотужні, можна сказати, професійні об’єднання, оснащені сучасною пошуковою технікою, й поставили грабунок історичних цінностей на конвеєр. Бо мають постійних покупців на будь-які свої знахідки, адвокатів та охорону (якщо хтось спробує перешкоджати їхній діяльності).

Зауважимо, що вона вже набуває катастрофічних масштабів, знищуючи пам’ять про історію країни і нації. Адже вилучені без дотримання належних процедур знахідки втрачають свою культурну, історичну й інформаційну цінність. А головне — цього вже неможливо відновити. А багато з тих знахідок насправді є унікальними! І могли би дуже багато нового повідати нашим історикам.

2017-05-18

У Чернігові у парку Богдана Хмельницького пам’ятник гетьману розвернули на 180 градусів

Я розумію, що політичний сенс у розвороті пам`ятника існує. Інакше ця подія не набула б такого резонансу та розголосу в суспільстві і медіа. І якби не 4-ий рік війни на сході України, то  розворот пам`ятника був би помічений, передусім, лише істориками та місцевими краєзнавцями. Інформаційний привід не вийшов би далі за межі області... Проте, сталося так, як сталося. І розворот пам`ятника Богдану Хмельницькому у багатьох сприймається сьогодні, як політична акція. Це символ розвороту України спиною до Росії. 

На справді, пам`ятник розвернули не через політичну кон’юнктуру (не в першу чергу), а у відповідності до первісного проекту, згідно якого Богдан мав дивитися у сторону П`ятницької церкви - так само, як у Києві скульптурна композиція Богдана Хмельницького дивиться у бік Софії.

Ще на початку 90-х на міському ТБ я робив передачу "Знайоме і незнайоме місто". Робили запис з архітектором Андрієм Карнабідою безпосередньо біля пам`ятника Богдану Хмельницькому. І тоді архітектор вперше на камеру озвучив свою мрію про розворот пам`ятника у відповідності до первісного проекту, що був порушений тодішнім партійним керівництвом. На жаль, в моєму архіві передача не зберіглася. Проте цілком можливо, що вона є в архіві ТРА "Новий Чернігів"...

2017-05-17

Про заборониу російських соцмереж і програмного забезпечення

Тут через заборону російських соцмереж і т.д. піднявся ґвалт. Частина френдів заявила про неготовність сприйняти обмеження своїх конституційних прав. І що цікаво, серед тих, хто проти заборони російських соцмереж і програмного забезпечення є й ті, хто ще вчора волав про необхідність запровадження в Україні воєнного стану!

Панове, а ви знаєте, що введення воєнного стану, серед іншого,  передбачає і тимчасове обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина? Військове командування може заборонити діяльність партій і громадських організацій. Про вибори, а відтак, й про можливість демократично переобрати владу, також можна забути. Військовий стан дозволяє державі тотально контролювати діяльність ЗМІ, культурних установ і друкарень. Ви готові до цього?

2017-05-11

Нагадування тим співвітчизникам, хто звістку про безвіз зустрічає неприязно

Ніхто вашого права їздити в ЄС із візами обмежувати не збирається!
Як і раніше, вам не треба буде міняти свій старий закордонний паспорт на новий біометричний.
З цим паспортом ви без проблем зможете, як і колись, звертатися у консульства за дозволом на виїзд за кордон. І ще одна чудова для вас новина: як і до безвізу, за дозвіл побачити Європу ви і наділі платитимете гроші!
Жодних змін для вас не настане! Все залишатиметься так, як ви звикли! Крім того, а на який хрін взагалі вам та Європа?

2017-05-09

Трішки про українську мову на Чернігівщині

Як вам ось такий документ з дідового архіву?
Районне відділ народної освіти просить керівництво (!!!) Робітничо-селянської Червоної армії при можливості демобілізувати і направити мого діда в район на роботу. Вони дійсно гадали, що керівництво РСЧА дослухається і все зрозуміє українською? Довідка підготовлена 17 грудня 1945 року. Дід її таки отримав і зберігав у своєму архіві. З армії ж він був демобілізований майже через рік.


2017-05-07

Рік тому у травні-місяці при досить цікавих обставинах віднайшовся архів мого покійного діда Олексія Степановича Соломахи (1920 - 1995 р.р.)


Понад 20 років архів вважався втраченим. На щастя, документи і нагороди вдалося врятувати...

У переддень Дня пам`яті і примирення ділюся деякими унікальними для моєї родини паперами і світлинами.

 
Це дідова повістка в армію. Точніше - дві повістки. Одна з них була направлена 19 вересня 1940 р. за місцем його прописки у с. Красні Партизани (нині с. Володькова Дівиця) Носівського району, що на Чернігівщині. Іншу повістку 20 вересня того ж року було спрямовано у м. Щорс (нині м. Сновськ), що також на Чернігівщині. Перед призивом на дійсну строкову службу саме в Щорсі дід створював з нуля школу для глухо-німих дітей...

2017-04-30

Борис Олійник пішов від нас назавжди ...

Ким він був? Комуністом-самостійником, неоднозначним чиновником, чия громадська позиція часом розчаровувала, дивувала, а інколи і викликала повагу. Він був також митцем, приголублений владою, і, разом з тим, визнаний мільйонами вдячних шанувальників метром.

Ким він залишиться для нас? Великим українським поетом, що подарував для нас "Пісню про матір" та ще сотні геніальних віршів. Саме таким і давайте його пам`ятати...

Дякую Володі за чудовий бій, за справжній бокс, за емоції!

Світлина Matchroom Boxing
Тримався і не коментував. І все ж, Дякую Володі за чудовий бій, за справжній бокс, за емоції! Поважав, поважаю і поважатиму його, як би не завершилася його спортивна кар'єра. Дякую обом братам Кличкам, що подарували українцям Великий Бокс. Тут я не побоюся виглядати пафосним і скажу: кращих за Кличків у нас ще не було. А чи будуть? Будемо на це сподіватися, і для цього у нас є усі підстави... Клички ж назавжди вписали свої імена у нашу і світову спортивну історію. З такими іменами не соромно.

2017-04-16

Пасхальне і ностальгічне

Я виріс на півдні Чернігівщині у Носівці. Моя покійна прабабця Софія 1905 року народження до самої смерті пекла у печі паску, а про кулічі навіть і не здогадувалася.

Крім паски готувалися також маленькі пасхальні пироги з маком, родзинками та сухофруктами. Нам дітям більше подобалися пироги, але їсти їх дозволялося лише після того, як бабця освятить їх разом з паскою та крашанками у церкві. То ж разом із сестрою ми непомітно намагалися тягати ласощі прямо з протвіні, на якій пироги повільно остивали. Бабця робила вигляд, що не помічає пропажі, а ми кепкували з її неуважності...

У Носівці церкви не було, то ж бабця їздила електричкою освячувати пасхальний кошик у Ніжин або аж у Київ. Інколи освячування відбувалося у визначений час на одному з носівських цвинтарів. Цікаво, що не зважаючи на те, що храми в Носівці і були закриті більшовиками, бабця завжди знала "конспіративні" час і місце, де мало б проводитися богослужіння.

2017-04-12

Як можна зіпсувати те, що і так не працювало?

Звістка про те, що влада Казахстану вирішила до 2025 року змінити кириличний алфавіт на латиницю, як і очікувалося, була сприйнята частиною російського політичного істеблішменту не інакше, як недружній жест по відношенню до "русского мира", що може зіпсувати дружні стосунки між державами.

Скажіть мені на милість: як перехід із кирилиці на латиницю у незалежному Казахстані зможе завдати шкоди "русскому миру", якщо цей "мир" чхати хотів на казахську мову, як таку? Будуть казахи писати кирилицею, чи латиницею - росіяни їхню мову як не розуміли, так і надалі не розумітимуть, бо не вчили її і далі вчити не збираються. Саме тому як можна зіпсувати те, що і так не працювало?

Про труднощі перекладу, або ще раз про «В» чи «НА»?

Два роки тому велика Японія (з 130-ти млн. населенням) погодилася офіційно називати маленьку Грузію (3 5-ти млн. населенням) Джорджією. Очевидно що багатьом японцям не так вже і просто знайти на географічній мапі цю малознайому для них кавказьку республіку. Але вони пішли на це, і перейменували на прохання офіційного Тбілісі, яке про це попросило офіційне Токіо. 

Японці погодилися називати Грузію Джорджією без жодних умов, претензій чи ультиматумів. Вони навіть не намагалися знайти формальної відмовки на кшталт: "Разучитесь преподавать нам правила нашего языка. Признаете вторым государственным, будем обсуждать". Японці просто своїм рішенням продемонстрували, що велич їхньої держави не в кількості населення, чи розмірі території, а у здатності поважати традиції, історію, культуру та суверенітет інших держав. Навіть такої маленької по чисельності населення і території, якою є Грузія…

2017-04-11

ЧОРНА АРХЕОЛОГІЯ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ. ГРОМАДСЬКІСТЬ Б’Є НА СПОЛОХ


Діяльність чорних копачів набуває катастрофічних масштабів, знищуючи пам’ять про історію країни і нації. Озброївшись  сучасною технікою та сучасним стилем менеджменту, спритники поставили грабунок культурного шару  на конвеєр. Між тим науковці відзначають, що вилучені  без дотримання належних процедур знахідки втрачають свою культурну, історичну й інформаційну цінність,  і головне – втрачають без можливості відновлення.

Занепокоєні науковці і громадські діячі Чернігівщини, де археологічна спадщина серед  найцінніших  ресурсів регіону, ініціювали круглий стіл на тему: «Як зберегти археологічну спадщину України? Проблема чорних копачів».   Зустріч відбулася  у прес-центрі «Чиста політика» 6  квітня. Співорганізаторами заходу виступили Клуб історичного та археологічного моделювання, Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. 

Голова  Клубу історичного та археологічного моделювання Ігор Ігнатенко стверджує, що хоча проблема «чорної археології» існує давно, але  в сучасних умовах з використанням, зокрема, металодетекторів, настав справжній «апокаліпсис» для історичного дослідження. «Чорні копачі» – люди, які незаконно та без дотримання відповідних технологій вилучають із землі історичні пам’ятки, порушуючи цим культурний шар. Така діяльність заважає професійним фахівцям-археологам відтворити історичне минуле», - зауважив він. І пояснив, що інформаційне значення історичної пам’ятки набагато важливіше від її матеріальної вартості.  Але тільки правильне її вилучення з ґрунту і належна обробка дозволяють отримати цю безцінну  історичну інформацію.

2017-04-04

Світлина для історії

Кажуть у Києві заборонили білити дерева та бордюри. Давно пора було відмовитися від цього совкогого пережитку. 

А поки в Чернігові ще білять, то поспішаю зафіксувати цей процес на фото для історії.

А що коли і у нас цією дурницею раптово припинять займатися, а відповідної світлини для нащадків не збережеться? ))

2017-03-19

Ліні Костенко - 87 років!

Сьогодні у пані Ліни день народження... Пригадалося, як близько шести років тому дорогою з Києва до Чернігова читав тільки-но придбані в одній із столичних книгарень її філософські "Записки українського самашедшого". Свої перші враження від прочитаного по поверненню додому виклав одним реченням у себе на блозі: "Відчуття, що читаю свій ненаписаний щоденник... Читаю далі... ". Нині, через сім років, знову перечитую. Що відчуваю сьогодні? Скоріше за все, що це не щоденник, а історія хвороби хронічно хворого, який, однак, тішить себе надією на одужання. Повільне, але одужання... Читаю далі...

2017-03-18

У Чернігівській філармонії сьогодні виступали козаки та козачки з... Японії


Експромт-виступ Камерного хору "Цурумі" (Осака, Японія) на відкритті XVII Міжнародного фестивалю класичної музики "Сіверські музичні вечори". Диригент – Міцунобу Такая (Японія).

2017-02-07

Урок радянської моралі

Ліворуч - згаданий у тексі корпус
Носівської середньої школи №1.

У 1988 році в Носівці, що на Чернігівщині, на місці колишнього цвинтарю розпочалося будівництво нового корпусу школи №1. Коли викопали траншеї для фундаменту, то на поверхні у відвалах дітлахи почали знаходити безліч кісток і черепів. Дехто навіть шукав там золоті зуби... 

Шок від побаченого був неймовірний. Вчителі проганяли дітей, забороняли їм гратися на відвалах. Проте, це не надто зупиняло особливо допитливих підлітків, вони продовжували нишпорити і шукати скарби. Цинізм ситуації був у тому, що дорослі дітям так нічого і не змогли зрозумілого пояснити. Хоча, до честі деяких педагогів, дехто і намагався це робити. Найчастіше ж "сіячі доброго, вічного і мудрого!" просто  робили вигляд, що нічого особливого на будмайданчику не відбувається. 

Але вершиною цинізму стало навіть не це. Справа в тому, що залишки людських тіл разом із... будівельним хламом  вантажівками вивозилися прямісінько на міське звалище... Фактично дітям було продемонстровано урок подвійної моралі, якою було пронизане усе єство радянської держави, яка доживала останні свої роки.

2017-01-20

Про Трампа

Мне больше всего на церемонии сын Трампа понравился - Коля Трамп. Ему постоянно было пофиг) Он стоял и скучал. И правда, ведь мечтать ему уже не очем. У него и так все есть. Даже батя президент)

Фото: Getty Images

2017-01-03

Моя «десятка» кіна

Не можу назвати себе кіноманом, проте у мене є кілька стрічок, які готовий переглядати постійно. Що, власне, і роблю, коли знаходжу відповідний час і настрій.
Отже, моя «десятка» кіна. (Номер – це усього лише порядковий номер і він не свідчить про рейтинг).
1. «Хвіст виляє собакою». Режисер: Баррі Левінсон
2. «Сам удома» (1 і 2 серії). Режисер: Кріс Коламбус
3. «Пропала грамота». Режисер: Борис Івченко
4. «Тот самый Мюнхгаузен». Режисер: Марк Захаров
5. «Мулен Руж». Режисер: Баз Лурманн
6. «Форрест Гамп». Режисер: Роберт Земекіс
7. «Назад у майбутнє» (трилогія). Режисер: Роберт Земекіс
8. «Пролітаючи над гніздом зозулі». Режисер Мілош Форман
9. «Шерлок Холмс і доктор Ватсон» (усі серії). Режиссер: Ігор Маслєнніков
10. «У джазі тільки дівчата». Режисер: Біллі Вайлдер

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів