2017-04-16

Пасхальне і ностальгічне

Я виріс на півдні Чернігівщині у Носівці. Моя покійна прабабця Софія 1905 року народження до самої смерті пекла у печі паску, а про кулічі навіть і не здогадувалася.

Крім паски готувалися також маленькі пасхальні пироги з маком, родзинками та сухофруктами. Нам дітям більше подобалися пироги, але їсти їх дозволялося лише після того, як бабця освятить їх разом з паскою та крашанками у церкві. То ж разом із сестрою ми непомітно намагалися тягати ласощі прямо з протвіні, на якій пироги повільно остивали. Бабця робила вигляд, що не помічає пропажі, а ми кепкували з її неуважності...

У Носівці церкви не було, то ж бабця їздила електричкою освячувати пасхальний кошик у Ніжин або аж у Київ. Інколи освячування відбувалося у визначений час на одному з носівських цвинтарів. Цікаво, що не зважаючи на те, що храми в Носівці і були закриті більшовиками, бабця завжди знала "конспіративні" час і місце, де мало б проводитися богослужіння.

2017-04-12

Як можна зіпсувати те, що і так не працювало?

Звістка про те, що влада Казахстану вирішила до 2025 року змінити кириличний алфавіт на латиницю, як і очікувалося, була сприйнята частиною російського політичного істеблішменту не інакше, як недружній жест по відношенню до "русского мира", що може зіпсувати дружні стосунки між державами.

Скажіть мені на милість: як перехід із кирилиці на латиницю у незалежному Казахстані зможе завдати шкоди "русскому миру", якщо цей "мир" чхати хотів на казахську мову, як таку? Будуть казахи писати кирилицею, чи латиницею - росіяни їхню мову як не розуміли, так і надалі не розумітимуть, бо не вчили її і далі вчити не збираються. Саме тому як можна зіпсувати те, що і так не працювало?

Про труднощі перекладу, або ще раз про «В» чи «НА»?

Два роки тому велика Японія (з 130-ти млн. населенням) погодилася офіційно називати маленьку Грузію (3 5-ти млн. населенням) Джорджією. Очевидно що багатьом японцям не так вже і просто знайти на географічній мапі цю малознайому для них кавказьку республіку. Але вони пішли на це, і перейменували на прохання офіційного Тбілісі, яке про це попросило офіційне Токіо. 

Японці погодилися називати Грузію Джорджією без жодних умов, претензій чи ультиматумів. Вони навіть не намагалися знайти формальної відмовки на кшталт: "Разучитесь преподавать нам правила нашего языка. Признаете вторым государственным, будем обсуждать". Японці просто своїм рішенням продемонстрували, що велич їхньої держави не в кількості населення, чи розмірі території, а у здатності поважати традиції, історію, культуру та суверенітет інших держав. Навіть такої маленької по чисельності населення і території, якою є Грузія…

2017-04-11

ЧОРНА АРХЕОЛОГІЯ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ. ГРОМАДСЬКІСТЬ Б’Є НА СПОЛОХ


Діяльність чорних копачів набуває катастрофічних масштабів, знищуючи пам’ять про історію країни і нації. Озброївшись  сучасною технікою та сучасним стилем менеджменту, спритники поставили грабунок культурного шару  на конвеєр. Між тим науковці відзначають, що вилучені  без дотримання належних процедур знахідки втрачають свою культурну, історичну й інформаційну цінність,  і головне – втрачають без можливості відновлення.

Занепокоєні науковці і громадські діячі Чернігівщини, де археологічна спадщина серед  найцінніших  ресурсів регіону, ініціювали круглий стіл на тему: «Як зберегти археологічну спадщину України? Проблема чорних копачів».   Зустріч відбулася  у прес-центрі «Чиста політика» 6  квітня. Співорганізаторами заходу виступили Клуб історичного та археологічного моделювання, Департамент культури і туризму, національностей та релігій Чернігівської ОДА. 

Голова  Клубу історичного та археологічного моделювання Ігор Ігнатенко стверджує, що хоча проблема «чорної археології» існує давно, але  в сучасних умовах з використанням, зокрема, металодетекторів, настав справжній «апокаліпсис» для історичного дослідження. «Чорні копачі» – люди, які незаконно та без дотримання відповідних технологій вилучають із землі історичні пам’ятки, порушуючи цим культурний шар. Така діяльність заважає професійним фахівцям-археологам відтворити історичне минуле», - зауважив він. І пояснив, що інформаційне значення історичної пам’ятки набагато важливіше від її матеріальної вартості.  Але тільки правильне її вилучення з ґрунту і належна обробка дозволяють отримати цю безцінну  історичну інформацію.

2017-04-04

Світлина для історії

Кажуть у Києві заборонили білити дерева та бордюри. Давно пора було відмовитися від цього совкогого пережитку. 

А поки в Чернігові ще білять, то поспішаю зафіксувати цей процес на фото для історії.

А що коли і у нас цією дурницею раптово припинять займатися, а відповідної світлини для нащадків не збережеться? ))

2017-03-19

Ліні Костенко - 87 років!

Сьогодні у пані Ліни день народження... Пригадалося, як близько шести років тому дорогою з Києва до Чернігова читав тільки-но придбані в одній із столичних книгарень її філософські "Записки українського самашедшого". Свої перші враження від прочитаного по поверненню додому виклав одним реченням у себе на блозі: "Відчуття, що читаю свій ненаписаний щоденник... Читаю далі... ". Нині, через сім років, знову перечитую. Що відчуваю сьогодні? Скоріше за все, що це не щоденник, а історія хвороби хронічно хворого, який, однак, тішить себе надією на одужання. Повільне, але одужання... Читаю далі...

2017-03-18

У Чернігівській філармонії сьогодні виступали козаки та козачки з... Японії


Експромт-виступ Камерного хору "Цурумі" (Осака, Японія) на відкритті XVII Міжнародного фестивалю класичної музики "Сіверські музичні вечори". Диригент – Міцунобу Такая (Японія).

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів