ПЕРЕДПАСХАЛЬНЕ
У моєму дитинстві перед Паскою всі родичі й сусіди пекли паски та пироги. Так, саме пироги. Не знаю, як в інших куточках Чернігівщини, а в нас у Носівці було саме так. Ми - діти - пасок не дуже любили й з нетерпінням чекали саме на пироги. Вони були з різною начинкою: переважно з сиром, маком, або з перетертою на м'сорубці сумішшю сушених груш, яблук та родзинок. Пекли їх на великих синійках (протвінях) у печі. А в кого печі не було - в газових духовках. Але то вже було якесь "не таке", несерйозне... Головною по пасках у нас була прабабця Софія. Вона знала про свято і паску все, бо народилася ще до революції, вчилася у церковно-приходській школі, вміла читати й писати і мала добру пам'ять. То ж за порадами до неї зверталися немало господинь. Вони робили все точнісінько так, як казала бабуся, але такої смакоти, як у Софії Мухи (це було її прізвище), все одно ні в кого не виходило. Сусіди навіть підозрювали, що бабця видає не всі секрети, і трохи ображалися. Проте перед...
