Про свята в СССР



Святкових днів в «странє совєтов» було вдосталь і на всі смаки. Проте їхній соціальний підтекст частенько  було знівельовано і ритуалізовано. Вважалося, що після перемоги жовтневої революції питання гендерної рівності вже не актуальне (8 березня), трудящі стали гегемонами, тому їм вже не варто боротися за свої права (1травня), церква від держави відокремлена, то ж про святкування Різдва навіть не заїкайся. Святкуйте краще собі на здоров’я Новий рік. Це свято навіть міфологізували, дозволивши після нетривалої заборони різдвяну ялинку із зіркою на верхів’ї. Правда зірка була вже не Віфлеємською, а радянською. І подарунки роздавав не Святий Миколай, а Дід Мороз із червоним носом. Про Пасху я взагалі мовчу. Що б її викорінити, вдавалися до різноманітних викрутасів – аж до проведення на Пасху ленінських прибирань (суботників, воскресників, толок). 

Що ж до відзначення професійних свят, то і це питання також було доведено до маразму. Власне, чи не кожен день календаря в СССР був відмічений якимось професійним святом (до речі, ця традиція зберігається й досі). Особливо помпезно держава відзначала День міліції, День вчителя, День медика тощо. В ці дні традиційно дарувались квіти, влаштовувались концерти і застілля. Однак, про професійні проблеми говорити було якось не прийнято. Вважалося, що не слід псувати свято всілякими "врємєнними" труднощами. То ж з роками в СССР склалося так, що будь-яке свято ставало лише приводом для похмільних веселощів і аж ніяк не нагадуванням про існуючі в суспільстві проблеми.

Коментарі