Бо доки є українська - доти є й Україна. Інакше навіщо нам карантин?

Я останнім часом звик отримувати десятки запрошень вступити до численних антикоронавірусних груп. Сприймаю цей ажіотаж спокійно, проте нікуди не вступаю. Користуюся лише офіційною інформацією та здоровим глуздом. Разом з тим, спостерігаю й за іншою крайністю. Тут дехто з друзів на ФБ з наполегливою завзятістю постійно запрошує мене приєднатися до численних груп, покликаних зробити моє карантинне дозвілля більш комфортним. Одна з пропозицій - онлайн вивчати румунську мову. Нічого не маю проти румунської мови. Більше того, можливо після пандемії навіть візьмуся за румунську... Але, зваживши всі за і проти, вирішив таки удосконалювати українську. Бо доки є українська  - доти є й Україна. Інакше навіщо нам карантин?