2008-09-29

Учора, 28 вересня, у Білорусі відбулися вибори до нижньої палати Парламенту

Якщо судити з повідомлень ЗМІ, нічого цікавого там так і не трапилося. Чинний режим зберіг свою монополію на владу, хоча, при цьому, й спробував пограти у демократію, імітуючи чесні демократичні і прозорі вибори. Деякі західні ЗМІ, у тому числі «Wall Street», стверджують, що в білоруських регіонах мало справді демократичних лідерів, гідних підтримки. Твердження хибне хоча б через те, що пересічним білорусам важко оцінити професійні і особисті якості претендентів на здобуття депутатських мандатів. Їм нелегко дізнатись щось більше про кандидатів від опозиції, бо дізнаватись, здебільшого, доводиться лише з офіційних виборчих листівок. У Білорусі, окрім усього, діє мажоритарна виборча система. Саме завдяки їй за підсумками виборів опозиція знову піймала парламентського облизня. Таким чином, 15-20% опозиційно налаштованих білорусів (саме приблизно таким за результатами багатьох соціологічних опитувань є народний рівень довіри до опозиції в Білорусі) на разі не матимуть в нижній палаті Парламенту своїх представників.

Ситуація в сусідній Білорусі є наглядною та повчальною і для багатьох тих наших горе ура-патріотів, які досить активно в останній час почали подавати голос за реанімацію в Україні суто мажоритарної виборчої системи. За такої умови ніщивній руйнації піддалася б не лише вітчизняна партійна система, але й сам інститут демократичних виборів. Про жодну дієву опозицію у Верховній Раді годі й мову було б вести.

Слід нагадати, що в Білорусі в неділю, 28 вересня, пройшли вибори депутатів нижньої Палати представників Національних зборів. У виборах брали участь 264 кандидата у 110 виборчих округах. У деяких округах вибори пройшли на безальтернативній основі. У виборах взяли участь 75,3% виборців.

За останніми даними білоруського ЦВК, жоден із представників опозиції не пройшов у парламент. Вибори в Білорусі не відповідали вимогам ОБСЄ. Такий висновок міститься, за неофіційною інформацією, у підсумковому звіті БДІПЛ ОБСЄ.

2008-09-17

У Чернігові пройшла акція “Ми пам’ятаємо”

Учора в Чернігові біля каменю Борцям за волю України (поблизу Катерининської церкви) відбувся молебень у пам'ять всіх загиблих і переслідуваних в Україні журналістів.

Подія була приурочена до восьмої річниці зникнення відомого українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Негода не перешкодила близько двом десяткам чернігівців, серед яких, в основному, були представники “четвертої влади”, прийти з квітами до Каменя, щоб запалити поминальні свічки та цим самим висловити свою солідарність усім загиблим та переслідуваним за всю історію України журналістам. В поминальній акції “Ми пам’ятаємо” взяли участь також представники політичних партій та громадських організацій, які, однак, брали участь в акції як звичайні громадяни і не використовували свою партійну символіку та гасла.

Фоторепортаж автора.


2008-09-16

“Демократична коаліція” почила в бозі

Про це буквально кілька хвилин тому проголосив спікер Верховної Ради України Арсеній Яценюк.
Коаліція у складі БЮТ та НУНС проіснувала десь близько 9,5 місяців. Це був шлюб по розрахунку, а не по любові. Тому він і розпався. Лікарі констатували кому у пацієнта чи не з часу народження коаліції. Усім було це зрозуміло, проте більшість не бажала в це вірити. І ось сталося… Дуже прикро, проте факт: політичні партії та блоки в нашій державі створюються не навколо ідеологічних засад, а заради реалізації особистих амбіцій їх лідерів. Жодна партія не визначає нині модель поведінки свого лідера. Скоріше навпаки, лідер партії нагадує власника корпорації, діяльність якої спрямована на задоволення потреб свого боса. Інтереси ж споживачів для корпорації цікаві лише у тій мірі, наскільки вони співзвучні із запитам власника корпорації.
Якою буде нова коаліція у Верховній Раді? Гадаю ні гіршою і кращою за попередню коаліцію вона не стане. Бардак триватиме доти, поки з політичної арени не зійдуть обличчя, що своїм виглядом і діями давно набили оскомину простому люду. “Новий Вашингтон” (як у Шевченковому “Кобзарі”) рано чи пізно обов’язково з’явиться. Проте, аби не пізно. Бо і держави під назвою Україна скоро може не стати...

Фото: Артема Макаренка

2008-09-12

Сьогодні на 31-й сесії Чернігівської міської ради 5-го скликання чотирьом чернігівцям присвоєні звання "Почесний громадянин міста Чернігова"

Як повідомив відділ зв’язків з громадськістю міської ради, звання присвоєні депутатами за особливі заслуги перед містом. При цьому, начебто, враховувалися і "пропозиції громадськості".
Пропозиції громадськості - це не що інше, як письмові клопотання трудових колективів, громадських організацій, творчих спілок, тощо. Одним словом, все виглядає як за совєтсько-партійних часів. Хто достукався до високих кабінетів, той і отримує привілей і пошану. Про жодну громадську дискусію, експертну оцінку чи суспільне рейтингове голосування тут не йдеться. Цікаво, що політики так само своєю увагою оминули цю тему. Ніякого публічного обговорення при визначенні достойників для отримання звання "Почесний громадянин міста" вони так само не проводили. Хоча, до прикладу, рутинну процедуру обрання секретаря міськради деякі з них нещодавно перетворили майже на інтерактивне шоу. Бо ж, напевно, у цьому разі мова тут йде не стільки про посаду секретаря міської ради, як про ті безмежні можливості, які вона відкриває перед лоббістами по вирішенню земельних питань...
Слід звернути увагу і на наступний момент. Серед почесних громадян зявилося ім’я Єпископа Чернігівського і Новгород-Сіверського Української православної церкви Московського патріархату Амвросія. Рішення присвоїти йому це почесне звання є настільки неоднозначним, що не виключено, що воно зможе викликати невдоволення у вірних Української православної церкви Київського патріархату. Особливо з огляду на суперечки цих двох релігійних конфесій навколо прав власності щодо приміщення Катерининської церкви у Чернігові.

Отже, ось про що повідомив сьогодні відділ зв’язків з громадськістю Чернігівської міської ради.

Зростає когорта Почесних громадян міста Чернігова

Чотирьом чернігівцям сьогодні присвоєно звання "Почесний громадянин міста Чернігова". Відповідне рішення прийнято на 31-й сесії Чернігівської міської ради.

За особливі заслуги перед містом, враховуючи пропозиції громадськості, звання "Почесний громадянин міста Чернігова" присвоєно Єпископу Чернігівському і Новгород-Сіверському Амвросію, заслуженому діячу мистецтв України, керівнику камерного хору ім. Дмитра Бортнянського Любомиру Боднаруку, народному художнику України Володимиру Ємцю та заслуженому працівнику фізичної культури і спорту, заслуженому тренеру України та СРСР, майстру спорту СРСР міжнародного класу, старшому тренеру ДЮСШ "Атлет" Чернігівської обласної ради спортивного товариства профспілок "Україна" Олександру Рикову.

Нагадаємо, що звання "Почесний громадянин міста Чернігова" дає право на ряд пільг місцевого значення та отримання матеріальної допомоги. Вручення посвідчень та відповідних відзнак почесним громадянам відбудеться в рамках заходів з відзначення Дня міста та 1100-річчя першої літописної згадки про Чернігів.

Довідково:
Єпископ Чернігівський і Ніжинський Амвросій (Андрій Якович Полікопа) народився 20 вересня 1943 року в с. Заливанщина Калинівського р-ну Вінницької області. У 1974 р. закінчив Московську духовну академію та отримав вчений ступінь кандидата богословських наук. У червні 1998 р. став єпископом Новгород-Сіверським, вікарієм Чернігівської єпархії. Після смерті Владики Антонія з 2003 року продовжує його справу.

Стараннями Єпископа Чернігівського і Ніжинського Амвросія тільки в Чернігові за час його правління побудовано п'ять нових храмів, реставруються приміщення єпархії, духовного училища. Співпрацює з органами місцевого самоврядування у вирішенні питань соціального та просвітницько-виховного характеру, бере активну участь у загальноміських заходах. Сприяє у вихованні молоді, наданні допомоги дітям-сиротам, інвалідам, особам, що знаходяться у місцях позбавлення волі, поширенні паломництва святими місцями Чернігівщини. Користується заслуженим авторитетом серед духовенства, інтелігенції міста. Має орден За заслуги ІІІ ступеня.

Ємець Володимир Володимирович – живописець, Народний художник України. Народився 4 квітня 1938 року в м.Чернігові. Мистецьку освіту здобував у Кишинівському художньому училищі та Київському державному художньому інституті.

Член Спілки художників з 1971 року. У 1988 році удостоєний звання Заслужений художник УРСР, у 1998 році – звання Народного художника України. Працював над створенням та був головою обласної організації Національної спілки художників України, очолював художній музей. Відомий в Україні та за її межами портретист. Створив цілу низку портретів видатних громадських діячів Чернігівщини.

Боднарук Любомир Мирославович – керівник камерного хору ім. Дмитра Бортнянського, Заслужений діяч мистецтв України. Боднарук Л.М. народився 1 червня 1938 року на Тернопільщині у древньому Чорткові. Здобував мистецьку освіту у Чернівецькому музичному училищі та Львівській консерваторії. У 1979 році прибув на роботу до м. Чернігова для створення ансамблю пісні і танцю “Полісся”. У 1984 році був запрошений на роботу до Чернігівського музичного училища ім. Л.М.Ревуцького.

З 1996 року – художній керівник і головний диригент камерного хору ім. Д.С.Бортнянського Чернігівського обласного філармонійного центру фестивалів і концертних програм. Колектив, який очолює Боднарук Л.М., є лауреатом багатьох міжнародних фестивалів і конкурсів. Він постійний учасник престижних фестивалів. Водночас Л.М.Боднарук веде послідовну музично-громадську діяльність. Він є головою обласного відділення хорового товариства ім.М.Леонтовича, ініціював проведення щорічних дитячих хорових фестивалів. Починаючи з 1982 року, він є постійним головним хормейстером творчих звітів майстрів мистецтв і художніх колективів.

Риков Олександр Володимирович – народився 28 червня 1941 року у м. Горлівка Донецької області. З 1985 року – старший тренер ДЮСШ "Атлет" Чернігівської обласної ради спортивного товариства профспілок "Україна".

Риков О.В. є ініціатором щорічного проведення в м. Чернігові міжнародних змагань за участю спортсменів з близького і далекого зарубіжжя, міжнародних семінарів з проблем підготовки важкоатлетів високого класу. Визнаний спеціалістом міжнародного рівня, суддя міжнародної категорії, член президії національної Федерації. Нагороджений орденом Андрія Первозванного ІІІ ступеня, заслужений працівник фізичної культури і спорту України.

Вихованки тренера Рикова – гордість України і Чернігова, призерки Олімпійських ігор Наталія Скакун та Наталія Давидова.

2008-09-08

Секретар міськради: громада не причому?

Протягом серпня громадський рух Новий Чернігів проводив кампанію Секретар міськради – думка громади.

Як зазначили в своєму прес-релізі організатори опитування “метою кампанії було вивчення думки чернігівців щодо кандидатури на вакантну посаду секретаря міської ради та донесення думки громадськості до міського голови Олександра Соколова. Громадський рух Новий Чернігів висловив також “щире сподівання, що Олександр Володимирович врахує думку громадськості під час висунення кандидатури на посаду секретаря міської ради.


Очевидно, що подібне опитування цікаве у більшій мірі місцевим експертам, депутатам, політикам, ініціаторам цього опитування і аж ніяк не простим чернігівцям. Адже переважна частина жителів обласного центру поняття не має хто саме представляє їхні інтереси в будинку на магістратській. Відомо ж бо, що вибори до міськради відбувалися за закритими партійними виборчими списками, в яких широка громада у кращому випадку могла знати 1-2-х кандидатів у депутати. Викликає певний сумнів, що результати такого рейтингу корисні і для нашого мера. Він, звичайно, подякує ініціаторам опитування за проведену роботу, проте зробить все по-своєму. І буде правий, адже згідно законодавства і регламенту посада секретаря міськради хоч і є стратегічною (особливо у випадку відсутності мера як такого, тоді саме секретар виконує його обов’язки аж до нових виборів), однак, все ж, не настільки цікавою для пересічних громадян. Як відомо, секретар міської ради обирається депутатами зі свого складу і, у першу чергу, відповідає за підготовку сесій. Таким чином це має бути людина, яка б задовольняла більшість депутатів. Іншими словами це має бути не “достойна”, а “компромісна” фігура для переважної більшості фракцій. Отже, людські, ділові, чи, навіть, організаторські якості майбутнього кандидата на цю посаду є другорядними. Чого не скажеш про кандидатів на посади заступників міського голови. Згідно посадових обов’язків саме ці посадовці відповідальні за основні напрямки розвитку і життєдіяльності міста. Проте, щодо цього питання жодних соціологічних досліджень у свій час не проводилось... Отже, яка ж мета даного дослідження? На мій погляд
громадському рухові Новий Чернігів” був цікавим не сам результат, а, як кажуть, процес. Адже через опитування відбувся класичний PR окремих місцевих політиків. У місті працювало кілька команд “піаністів” в завдання яких входило шляхом Інтернет-голосування накручувати результати тих, чи інших депутатів. Зацікавленість же “Нового Чернігова” в особі Володимира Ступака проглядується хоча б з того, що в своєму релізі вони вперто замовчують той факт, що Голець в Інтернет-голосуванні випередив Ступака на кілька голосів. Там вони пишуть, що “за результатами кампанії найбільше голосів чернігівців набрали депутат міської ради від Української народної партії Володимир Ступак та колишній секретар міської ради Віталій Голець”. Хоча більш коректним було б Гольця поставити на перше місце. Володимир Ступак переміг в експертному опитуванні, участь в якому взяли 50 так званих експертів. За усією логікою в рекомендаціях меру “Новий Чернігів” (бажаючи залишитись об’єктивною і неупередженою організацією) мав би запропонувати дві кандидатури. Проте, він цього не зробив. Натомість, Олександру Соколову запропоновано звернути увагу на голову обласної організації Української народної партії Володимира Ступака. Бо “ця кандидатура відповідає тим морально-етичним характеристикам, які необхідні секретарю міської ради, на думку чернігівських громадських лідерів, журналістів, науковців та активних людей міста. Що ж приховується за прагненням “Нового Чернігова” підтримати на посаду секретаря Чернігівської міської ради кандидатуру депутата Володимира Ступака? Гадаю не лише симпатії до нього, як до, без перебільшення, чесного політика. “Новий Чернігів” на чолі зі своїм незмінним лідером відомим бізнесменом Сергієм Кнуренком напередодні можливих дочасних місцевих виборів шукає політичну партію-партнера для об`єднання зусиль при формуванні єдиного виборчого блоку. З огляду на своє позиціонування, як патріотично налаштованого політика, учасника “помаранчевої революції” і колишнього активного члена НУНСу Сергій Кнуренко закономірно шукає ту партію-паровозика, яка, як мінімум, приведе його до міської ради, і, як максимум – підтримає в прагненні вкотре поборотись за крісло міського голови. Що ж, поживемо – побачимо. А зараз, для більш цілісного сприймання матеріалу пропоную прес-реліз громадського руху Новий Чернігів” без скорочень.

"Секретар міськради – думка громади": підсумки кампанії

Протягом серпня громадський рух «Новий Чернігів» проводив кампанію «Секретар міськради – думка громади». Метою кампанії було вивчення думки чернігівців щодо кандидатури на вакантну посаду секретаря міської ради та донесення думки громадськості до міського голови Олександра Соколова. Громадський рух «Новий Чернігів» висловлює щире сподівання, що Олександр Володимирович врахує думку громадськості під час висунення кандидатури на посаду секретаря міської ради.

Тож за результатами кампанії найбільше голосів чернігівців набрали депутат міської ради від Української народної партії Володимир Ступак та колишній секретар міської ради Віталій Голець. За кожного з них проголосували близько третини чернігівців, які взяли участь в голосуванні. Замикає трійку лідерів пункт «Немає достойної кандидатури» з 22 % голосів. Всі інші кандидатури набрали від 2 до 4 % підтримки чернігівців.

Нагадаємо хід кампанії. Спочатку активісти громадського руху «Новий Чернігів» провели опитування серед відомих чернігівських громадських лідерів, журналістів, науковців та активних людей міста. Їм було поставлено запитання: яким професійним, моральним та етичним характеристикам має відповідати кандидат на посаду секретаря міської ради? Також було запропоновано назвати прізвища кандидатів з числа теперішнього складу міської ради, які, на їх думку, відповідають таким вимогам і могли б займати посаду секретаря міської ради Чернігова. Всього було опитано 50 експертів.

За результатами проведеного опитування визначено п’ять найбільш згадуваних характеристик, яким має відповідати претендент на посаду секретаря міської ради. На думку опитаних нами експертів, - це порядність та чесність; економічна та юридична освіта; досвід роботи в органах місцевого самоврядування; патріотизм; авторитетність серед депутатів.

Найбільше голосів під час експертного опитування набрали такі депутати: Ступак Володимир ( 31, 4%), Лебідь В’ячеслав, (20%), Шеремет Олег (20 %), Голець Віталій ( 17,1 % ), Попов Дмитро (11,4 % ), Альохін Едуард та Вінниченко Володимир по 8,5 %. Також 14 % опитаних експертів висловилися за пункт «Немає достойної кандидатури».

Цей список з семи кандидатів був розміщений на головній сторінці сайту «Високий Вал», де кожен читач найпопулярнішого в Чернігові Інтернет-ресурсу протягом місяця зміг проголосувати за громадську кандидатуру на посаду секретаря міської ради. Таким чином, громадськість висловити свою позицію щодо кандидатури на цю посаду.

Громадський рух «Новий Чернігів» закликає міського голову Олександра Соколова, зважити на думу чернігівців при висуненні кандидатури на посаду міського голови. На наш погляд, в цій ситуації, коли депутати міської ради висловили недовіру Віталію Гольцю, єдиною кандидатурою на цю посаду є Володимир Ступак. За нього проголосувала третина чернігівців, за нього віддали свої голови і більшість експертів. Крім того ця кандидатура відповідає тим морально-етичним характеристикам, які необхідні секретарю міської ради, на думку чернігівських громадських лідерів, журналістів, науковців та активних людей міста.

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів