То ж чи можна називати класику "заїздженою"?

Дурні та дороги - найголовніші наші біди. Ця заїзджена класика постійно приходила сьогодні на думку під час мого відрядження по Чернігівському району.

Киїнка, Якубівка, Козероги, Смолин, Гончарівськ, Михайло Коцюбинське, Павлівка - мальовничі поліські села, якими довелося мені проїхати та на власній шкірі відчути увесь "неповторний колорит" доріг, які за ідеєю мали б звязувати ці населені пункти з цивілізованим світом. Власне кажучи дорогами з твердим покриттям ті автошляхи можна було б назвати лише з великим оптимізмом. Вибоїни, які місцями нагадували скоріше провалля або воронки після авіабомбордувань, траплялися на кожному кроці, то ж мєму водію доводилося керувати авто на швидкості, яка часом не перевищувала 40 км...

А тим часом питанням "як поліпшити стан доріг?" опікувалися фахівці управління ЖКГ, дорожні служби міста, представники ДАІ та керівники асфальтових заводів на спільній нараді, що відбулася 12 березня в управлінні ЖКГ Чернігівської міськради. Як повідомила газета "Чернігівські відомості", основне питання, що розглядалося на нараді, — це визначення дати початку ремонту дорожнього полотна міських шляхів. Цього року в міський бюджет закладено 7,8 млн. гривень на ремонт і благоустрій доріг та об’єктів дорожньої інфраструктури (дорожніх знаків, дорожньої розмітки, світлофорів тощо). "Сума ця невелика, тому зараз капітального ремонту доріг не передбачається, обійдемося лише ямковим", - цитуючи одного з високопосадовців Чернігова повідомляє газета. Отже про те, щоб дороги, принаймні хоча б в обласному центрі, стали нормальними говорити в найближчий час не доводиться. Як і минулого і позаминулого року все обійдеться так званим "ямковим ремонтом", який щороку з`їдає 7-10 млн бюджетних коштів. То чи можна називати класику заїздженою?

Фото з газети "Чернігівські відомості"