2009-05-01

Чи готові наші ліві до змін?

Світова криза, яким би боком вона вас не зачепила, безумовно є передумовою для пожвавлення у суспільстві лівацьких настроїв. А особливо напередодні виборів. Проте, на відміну від деяких країн Південної Америки, чи Європейського Союзу, де успіхи лівих в останні місяці змусили говорити про «крах західного лібералізму», в Україні сильного лівацького руху ми поки що не спостерігаємо.
Недавні перемоги соціалістів в економічно відсталому Еквадорі, заможних Андорі та, особливо, в Ісландії не в останню чергу зумовлені глобальною економічною кризою. І якщо в Еквадорі друга в поспіль перемога президента-соціаліста Рафаеля Корреа, сягає своїм корінням швидше в традиційнийному пошуці зовнішнього винуватця в усіх економічних негараздах в особі транснаціональних компаній, що належать Сполученим Штатам Америки, то вікторія лівих в Андорі та Ісландії є прямим наслідком неспроможності партій правоцентриського спрямування мінімізувати економічну кризу, що гостро вдарила по середньому класу. Банківська система, що на початку цього року банкрутувала в Ісландії, привела до влади лідера Соціал-демократичного альянсу Йоханну Сігурдардоттір. А на Піренеях в крихітній Андорі, в якій банківській системі, окрім вимог Євросоюзу, щодо відміни банківських таємниць, нічого поки що не загрожує. Перемогу отримала Соціал-демократична партія на чолі зі своїм лідером Жомом Бартюмо. Соціал-демократи пообіцяли заможним андорцям мінімізувати їхні втрати і не допустити надмірної лібералізації податкового і митного законодавства, яке від цієї держави настійливо вимагає Європейський Союз.
Економічна криза пішла на руку також іспанським соціалістам, яким утриматися при владі, як не дивно, допомагає зростання рівня безробіття в державі, яке за прогнозами опозиції до кінця року зможе сягнути 20 відсотків від працеспроможного населення. Прем’єр-міністр Іспанії Хосе Луіса Сапатеро, замість стимулювання економіки державними вливаннями в підтримку вітчизняного виробника, надає перевагу щедрим соціальним пакетам, які не вирішують проблему з безробіття загалом, проте на час гальмують її.
Загалом європейські соціалісти досить оптимістично дивляться на майбутні вибори до Європарламенту, які заплановані на червень цього року. Їх настрій навіть не може зіпсувати приголомшливий провал угорських соціалістів на чолі з Ференцем Дюрчанем на виборах до місцевих органів влади. Одіозність прем’єра Дюрчаня, проти якого в минулому році повстав чи не увесь Будапешт, скоріше виключення, а не правило в Соцінтерні.
А що ж у нас, в Україні? Незважаючи на обіцянки Кабміну мінімізувати кризу, вона тільки поглиблюється. Скорочення споживання російського газу на 50 відсотків у лютому, в порівнянням з січнем, може свідчити лише про те, що потужності українських підприємств нині завантажені на половину. Тобто, пік безробіття і маніфестації «порожніх каструль» наша країна може очікувати вже скоро. А не за горами, як відомо, і нові президентські і, не виключено, що й парламентські вибори. То чи готові до них наші ліві? Адже майже усі передумови для появи революційної ситуації в державі, коли низи так жити не хочуть, а верхи для покращення ситуації нічого зробити вже не можуть, майже сформовані. То чи є кому очолити ці революційні настрої? Слід зауважити, що перед українськими лівими нині стоїть непросте завдання. Багато хто з їхніх старих лідерів себе скомпрометували. Керівник Соцпартії Олександр Мороз, перебігаючи з одного конкуруючого за владу табору до іншого, надовго записав себе до зрадників. А його власні незграбні спроби «подолати зраду» приводять лише до того, що СПУ нині тріщить по-швам, втрачаючи залишки ще донедавна пристойного рейтингу. Не додає авторитету внутріпартійна суперечка за владу і у єдиних на сьогодні парламентських лівих – у комуністів. Протистояння по лінії Симоненко – Грач, посилене до цього ж сексуальним скандалом навколо імені беззмінного керманича комуністів, переконує пересічних партійців у необхідності термінового вливання в КПУ свіжої крові. Проте, залишається відкритим питанням: а чи готові наші ліві до змін? Адже більшовицька спадщина, з якою намертво пов`язані українські комуністи і соціалісти, ніяк їх від себе не відпускає.

1 коментар:

Анонім сказав...

Рівень безробіття в Іспанії вже перетнув відмітку в 4 млн. Тамошні соціалісти знову підвищили допомогу по безробіттю. Це звичайно добре, проте виглядає так, що уряд бореться не з причиною а розглядає лише наслідок. При цьому страждаємо і ми - заробітчани, яких все частіше витісняють з Іспанії.

Заробітчанин

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів