2009-05-22

Вибори Президента відбудуться 17 січня 2010 року?

Президенту України Віктору Ющенку не довелося вдаватися до однієї з крайніх форм громадської непокори – голодування, щоби добитися від Верховної Ради прийняття рішення про конкретну дату чергових президентських виборів.

Як відомо, на початку квітня цього року болівійський президент Ево Мораліс провів шестиденне голодування, метою якого став тиск на Національний Конгрес з вимогою прийняття нового закону про вибори президента.
Минулої середи Голова Верховної Ради Володимир Литвин вніс на розгляд парламенту проект постанови про призначення чергових виборів Президента на 17 січня 2010 року. Саме ця дата для лідерів парламентських фракцій під час погоджувальної ради стала нарешті компромісною. Раніше низка депутатів пропонувала Раді призначити вибори на 25 жовтня, 22 листопада чи 27 грудня 2009 року.
13 травня Конституційний суд офіційно повідомив, що визнав неконституційною постанову Ради про призначення чергових виборів Президента на 25 жовтня.
На даті 17 січня наступного року з самого початку наполягав Секретаріат Президента, а також спікер Верховної Ради.

2009-05-19

«Правозахист в європейському суспільстві (за стандартами Ради Європи)»


Сьогодні до Чернігова завітав директор Бюро інформації Ради Європи в Україні Олександр Павличенко.

Він приїхав щоб взяти участь у круглому столі «Правозахист в європейському суспільстві (за стандартами Ради Європи)». Круглий стіл проводився для бухгалтерів та секретарів сільських рад, що навчаються в Центрі підвищення кваліфікації кадрів за професійною програмою. Захід було організовано Центром спільно з Сіверським інститутом регіональних досліджень, Центром європейської інформації Чернігівської обласної універсальної наукової бібліотеки ім. В.Г. Короленка та за підтримки Міжнародного Фонду «Відродження».



2009-05-18

КВУ розпочав „голосування” за відкритими списками в мережі Інтернет

18 травня 2009 розпочав свою роботу Веб-ресурс «Національні праймеріз-2009». Модельне голосування за відкритими списками» (адреса в мережі Інтернет - http://www.primaries-ua.info/).


Даний ресус є одним з елементів просвітницької кампанії Комітету виборців України щодо впровадження в Україні виборчої системи з відкритими регіональними списками. Просвітницька кампанія неполітична і має на меті роз‘яснення особливостей нової виборчої системи та популяризацію «відкритих списків» серед громадян України.


У кожному з 27 регіонів на підставі побажань самих політичних партій та експертних оцінок КВУ було сформовано „модельні списки” кандидатів від найбільш рейтингових політичних сил. Всього до списків було включено понад 2000 кандидатів від 15 політичних партій та блоків. При цьому усіх лідерів політичних сил було включено до „списків” від міста Києва. Списки партій і кандидатів на сайті розміщені в алфавітному порядку. Комітет виборців зазначає, що при формуванні списків стикнувся з нерозумінням, а подекуди агресивною реакцією на проект з боку представників окремих політичних сил.


Свої пропозиції щодо списків КВУ надали Всеукраїнське Об‘єднання „Свобода”, партія „Вперед, Україно!” („Народна самооборона”), партія „Єдиний центр”. В багатьох регіонах на пропозицію КВУ відгукнулись представники Народної партії України (Блок Литвина), Української народної партії, Народно-демократичної партії. В той же час категорично відмовилися надавити свої пропозиції регіональні представництва Партії Регіонів та ВО „Батьківщина” (Блок Юлії Тимошенко). Тому списки цих політичних сил КВУ довелося формувати самостійно. КВУ зазначає, що всі дані були отримані з відкритих джерел, а результати проекту не матимуть жодних юридичних наслідків. Відтак, всі закиди щодо незаконності дій КВУ організація вважає безпідставними.


З метою уникнення штучних завищень результатів певних кандидатів КВУ передбачив певні обмеження – протягом доби з одного комп’ютера не можна проголосувати більше одного разу. Модельне голосування в мережі інтернент відбуватиметься 18-31 травня 2009 року, після чого будуть оголошені його результати. Комітет виборців України наперед просить вибачення, якщо в написанні окремих імен або посад зустрічають помилки чи неточності. Про будь-яку некоректну інформацію прохання повідомляти на адресу secretar@cvu.kiev.ua


© Комітет Виборців України, 2009


2009-05-17

Україна починає люстрацію


На тлі гострих дискусій в Україні щодо встановлення точної дати майбутніх президентських виборів, алкогольного скандалу навколо особи міністра внутрішніх справ Юрія Луценка чи розмов про рівень успішності виступу представниці України на пісенному конкурсі «Євробачення», якось непомітно відбуваються події, які можуть корінним чином вплинути на майбутнє нашої держави.

У польському виданні Dziennik з’явилося інтерв’ю з головою Служби безпеки України Валентином Наливайченком. Матеріал присвячується темі розсекречення архівів НКВС і КДБ, що можуть пролити світло на малодосліджені сторінки української історії доби СРСР. Високопосадовець намагається пояснити польському читачу деякі особливості процесу розсекречення колись таємних документів спецслужб. "Всі злочини комунізму, буде відкрито для публіки", - заявляє міністр. Разом з тим Валентин Наливайченко робить й іншу заяву, яку з вуст офіційної посадової особи звучить по меньшій мірі сенсаційно. "Рішення про розсекречення документів – це початок люстрації, - каже Наливайченко, - Наступний крок належить зробити парламенту. Депутати повинні врегулювати питання, що стосуються законодавчої процедури люстрації. СБУ буде першою установою, яка вчинить згідно тих правил".


2009-05-01

Чи готові наші ліві до змін?

Світова криза, яким би боком вона вас не зачепила, безумовно є передумовою для пожвавлення у суспільстві лівацьких настроїв. А особливо напередодні виборів. Проте, на відміну від деяких країн Південної Америки, чи Європейського Союзу, де успіхи лівих в останні місяці змусили говорити про «крах західного лібералізму», в Україні сильного лівацького руху ми поки що не спостерігаємо.
Недавні перемоги соціалістів в економічно відсталому Еквадорі, заможних Андорі та, особливо, в Ісландії не в останню чергу зумовлені глобальною економічною кризою. І якщо в Еквадорі друга в поспіль перемога президента-соціаліста Рафаеля Корреа, сягає своїм корінням швидше в традиційнийному пошуці зовнішнього винуватця в усіх економічних негараздах в особі транснаціональних компаній, що належать Сполученим Штатам Америки, то вікторія лівих в Андорі та Ісландії є прямим наслідком неспроможності партій правоцентриського спрямування мінімізувати економічну кризу, що гостро вдарила по середньому класу. Банківська система, що на початку цього року банкрутувала в Ісландії, привела до влади лідера Соціал-демократичного альянсу Йоханну Сігурдардоттір. А на Піренеях в крихітній Андорі, в якій банківській системі, окрім вимог Євросоюзу, щодо відміни банківських таємниць, нічого поки що не загрожує. Перемогу отримала Соціал-демократична партія на чолі зі своїм лідером Жомом Бартюмо. Соціал-демократи пообіцяли заможним андорцям мінімізувати їхні втрати і не допустити надмірної лібералізації податкового і митного законодавства, яке від цієї держави настійливо вимагає Європейський Союз.
Економічна криза пішла на руку також іспанським соціалістам, яким утриматися при владі, як не дивно, допомагає зростання рівня безробіття в державі, яке за прогнозами опозиції до кінця року зможе сягнути 20 відсотків від працеспроможного населення. Прем’єр-міністр Іспанії Хосе Луіса Сапатеро, замість стимулювання економіки державними вливаннями в підтримку вітчизняного виробника, надає перевагу щедрим соціальним пакетам, які не вирішують проблему з безробіття загалом, проте на час гальмують її.
Загалом європейські соціалісти досить оптимістично дивляться на майбутні вибори до Європарламенту, які заплановані на червень цього року. Їх настрій навіть не може зіпсувати приголомшливий провал угорських соціалістів на чолі з Ференцем Дюрчанем на виборах до місцевих органів влади. Одіозність прем’єра Дюрчаня, проти якого в минулому році повстав чи не увесь Будапешт, скоріше виключення, а не правило в Соцінтерні.
А що ж у нас, в Україні? Незважаючи на обіцянки Кабміну мінімізувати кризу, вона тільки поглиблюється. Скорочення споживання російського газу на 50 відсотків у лютому, в порівнянням з січнем, може свідчити лише про те, що потужності українських підприємств нині завантажені на половину. Тобто, пік безробіття і маніфестації «порожніх каструль» наша країна може очікувати вже скоро. А не за горами, як відомо, і нові президентські і, не виключено, що й парламентські вибори. То чи готові до них наші ліві? Адже майже усі передумови для появи революційної ситуації в державі, коли низи так жити не хочуть, а верхи для покращення ситуації нічого зробити вже не можуть, майже сформовані. То чи є кому очолити ці революційні настрої? Слід зауважити, що перед українськими лівими нині стоїть непросте завдання. Багато хто з їхніх старих лідерів себе скомпрометували. Керівник Соцпартії Олександр Мороз, перебігаючи з одного конкуруючого за владу табору до іншого, надовго записав себе до зрадників. А його власні незграбні спроби «подолати зраду» приводять лише до того, що СПУ нині тріщить по-швам, втрачаючи залишки ще донедавна пристойного рейтингу. Не додає авторитету внутріпартійна суперечка за владу і у єдиних на сьогодні парламентських лівих – у комуністів. Протистояння по лінії Симоненко – Грач, посилене до цього ж сексуальним скандалом навколо імені беззмінного керманича комуністів, переконує пересічних партійців у необхідності термінового вливання в КПУ свіжої крові. Проте, залишається відкритим питанням: а чи готові наші ліві до змін? Адже більшовицька спадщина, з якою намертво пов`язані українські комуністи і соціалісти, ніяк їх від себе не відпускає.

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів