2012-10-11

О памятниках

Памятнк погибшим воинам-афганцам
    Ох, и неблагодарное это дело - спорить о вкусах в искусстве. А тем более - об эстетике в монументализме. Всегда найдется тот, кто в этой теме поднаторел больше чем ты. А уж ежели не дай Бог доведется в этой области и с дипломированным специалистом схлестнуться, то от стыда за свое невежество - хоть под землю проваливайся. Так что спорить о достоинствах или же недостатках черниговских памятников я не собираюсь, но некоторыми мыслями все же позволю себе с вами поделиться. Благо формат авторского блога позволяет это сделать.

    Не секрет, что главной особенностью традиции черниговского монументализма всегда была и, в сущности, продолжает оставаться идеологическая составляющая. Как в советскую эпоху, так уже и во времена независимой Украины, памятники у нас принято ставить с назидательной целью. Глядя на такие монументы, мы непременно должны «преклонять голову», «всегда помнить» и «быть благодарными». Не то чтобы таких памятников не должно быть вовсе - просто их количество зашкаливает, а качество оставляет желать лучшего. Со временем все эти творения прекращают нести какую-либо воспитательную функцию, постепенно превращаясь в лишенные художественной ценности образы. Так было во времена СССР, так, к сожалению, нередко происходит и сейчас. Тяга к безвкусной гигантомании на столько прочно въелась в мозги творцов современных «шедевров», что подчас в недоумении задаешься вопросом: а сами-то скульпторы понимают что творят? 



Памятный знак жертвам чернобыльской трагедии
Достаточно взглянуть на такие чудеса современного местечкового монументализма, как памятный знак жертвам чернобыльской трагедии, памятнки погибшим воинам-афганцам, памятник погибшим милиционерам или же – борцам за свободу Украины. Столько обидных прозвищ, как эти творения, наверное, больше не имеет ни одно черниговское изваяние. Часто приходится слышать, что вся беда в нехватке средств. Надо, мол, хотя бы за то, что уже имеем, скульпторам огромное спасибо сказать. Ведь за те гроши, которые им платили (?), трудно ожидать чего-либо стоящего… Неправда! Изваять памятник, которому в этом городе стоять века, для многих скульпторов подчас всегда было и остается быть несбыточной мечтой и огромной честью. Это вам не дыру в асфальте залатать, и не забор покрасить. Это означает навсегда имя свое с именем города связать, обессмертив его своим авторством в бронзе или в камне. Не в деньгах дело и не в их количестве. Порой скромный обелиск для людей милее и дороже любого безвкусного мемориала, в честь какого бы он события или личности не был воздвигнут.

Памятник Т.Г. Шевченко

    И все же в нашем городе есть и приятные исключения. Двадцать лет назад на Валу был установлен памятник Тарасу Григорьевичу Шевченко. Никто не гонит молодоженов в день их свадьбы нести цветы к подножью памятника, а выпускников школ забираться на скамейку к Тарасу, чтобы сфотографироваться с ним. Люди сами идут к Кобзарю. Значит и памятник им нравится. И вот вам еще один пример. Совсем свежий. 2 октября на Валу возле Спасо-Преображенского собора торжественно был открыт памятник благоверному Игорю Ольговичу, князю Черниговскому и Киевскому. Многие черниговцы и гости города с волнением и даже некой тревогой ждали того момента, когда белое покрывало не явило их взору бронзовый образ православного святого.


Памятник благоверному Игорю Ольговичу

    Но, к счастью, их ожидания оправдались. Новый черниговский памятник не только вписался в архитектурный ансамбль древнего Вала, но и сразу же стал еще одной туристической визиткой Чернигова. И уж поверьте мне, в скором времени в нашем городе не останется ни одной семьи, в альбоме которой не оказалось бы фотографии на фоне бронзового Игоря.

Фото Олександра Соломахи

2012-10-05

4 жовтня 2012 року Чернігівське обласне відділення Комітету виборців України у приміщенні експертного клубу «Чиста політика» презентувало журналістам, експертам та учасникам виборчого процесу проект «ВЕБІНАРИ ДЛЯ ВИБОРЦІВ».

Обізнаність виборців – основа демократичних виборів 


4 жовтня Чернігівське обласне відділення Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» презентувало журналістам, експертам та учасникам виборчого процесу проект «Вебінари для виборців», що реалізується за підтримки Координатора ОБСЄ в Україні.

Представники ЧОВ КВУ Тетяна Корж та Ігор Чичкань презентували вебінари, з яких виборці мають можливість отримати корисну інформацію про права виборців та механізми їх захисту, про уточнення списків виборців, про виборчі бюлетені, про особливості голосування «на дому» чи за місцем перебування, про наслідки підкупу виборців і методи запобігання їм, іншу важливу  інформацію. Доповідачі вебінарів: Олександр Черненко, Голова
Правління ВГО «КВУ», політолог, громадський діяч; Олексій Горецький, Голова Рівненської обласної ГО «КВУ», юрист, правозахисник; Сергій Ткаченко, Голова Донецької обласної ГО «КВУ», експерт з виборчих процесів, громадський діяч.

Переглянувши кілька відеосюжетів із тематичних вебінарів, учасники зібрання засперечалися про затребуваність такої форми подачі інформації та погодилися, що проект розрахований на певну цільову аудиторію – небайдужих людей, активних користувачів Інтернету й популярних соціальних мереж. Місцеві експерти й політологи переконані, що через посилення обізнаності виборців у тонкощах виборчого процесу можна сподіватися на проведення в Україні чесних і демократичних виборів.

Отримати інформацію про повний перелік висвітлених питань та скористатися можливістю перегляду тематичних вебінарів можна на сайті «Вибори в Україні» http://www.electioninfo.org.ua/. Крім вебінарів у рамках проекту «Розбудова спроможності в проведенні навчання у виборчому процесі та підвищення обізнаності виборців» на вказаному сайті надаються он-лайн консультації, а також безкоштовні юридичні консультації на «гарячій лінії» КВУ за телефоном (044) 425-21-66.

О. Різенко

2012-10-02

Сьогодні відбулося урочисте відкриття та освячення пам’ятника благовірному Ігорю Ольговичу, князю Чернігівському та Київському

Церемонія відкриття відбулася у Чернігові на території древнього Валу біля Спасо-Преображенського собору. Її початку передувала Божественна літургія, яку відслужив керуючий Чернігівською єпархією Української Православної Церкви архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Владика Амвросій. У молебні та урочистому відкритті пам’ятника взяли участь офіційні особи міста та області а також меценат, голова наглядової ради Балтійської будівельної компанії Ігор Найвальт, російський письменник, дослідник історії слов’янства Юрій Сбітнєв та автор скульптури Карен Саркісов.

Спасо-Преображенський собор – найстаріший християнський храм,
який зберігся в Україні, і єдиний на Лівобережжі України
пам'ятник монументальної кам'яної архітектури періоду
розквіту Київської Русі. Був закладений в 1033-1034 рр.
чернігівським князем Мстиславом (брат Ярослава Мудрого)
на місці дерев'яної церкви
(у свою чергу була зведена на місці язичницького капища).
 
 
Керуючий Чернігівською єпархією Української Православної Церкви архієпископ Чернігівський і Новгород-Сіверський Владика Амвросій
меценат, голова наглядової ради Балтійської будівельної компанії Ігор Найвальт
письменник, дослідник історії слов’янства Юрій Сбітнєв
скульптор Карен Саркісов
 
 
 
Академічний камерний хор ім. Д. Бортнянського — український хоровий колектив при Чернігівський філармонії. Створений 1996 року, носить ім'я українського композитора Дмитра Бортнянського.
 
 
Ігор Ольгович (? — 19 вересня 1147) — руський князь з роду Ольговичів, династії Рюриковичів. У хрещенні — Георгій. Син чернігівського князя Олега Святославича. Князь путивльський (1127—1142), берестейсько-дорогичинський (1142—1146), великий князь київський (2 серпня — 12 серпня 1146). Володів уділами з центрами у Юр'єві, Городці-Остерському та Рогачеві. 1146 року був змушений прийняти чернецтво у Київському Федорівському монастирі. 1147 року убитий киянами в помсту ненависному роду Ольговичів. У православній церкві вшановується святим в лику благовірного.
 
 
 
 
 
 
 Фото Олександра Соломахи

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів