2016-05-09

Що, як і чому я читаю. На прохання партнерів зробив огляд нещодавно прочитаних книг

Колись чи не головним критерієм при виборі книги була для мене її популярність. Я вважав: раз твір і ім'я його автора у всіх на вустах, значить таке чтиво обов'язково заслуговує бути прочитаним. Я легко піддавався на хитрощі рекламістів і мене без особливих зусиль можна було переконати придбати той чи інший літературний мотлох. Я міг купити книгу лише тому, що її автор - фігурант гучного скандалу, або ж книга красиво зверстана. Все це мені здавалося цікавим. Я лускав книги, як ті горішки, поки не усвідомив, що з прочитаного мало що пам'ятаю і з вибагливого читача поступово перетворююся у всеїдного  споживача.

Розуміння прийшло з досвідом: наздогнати книжкову моду так само неможливо, як і перелущити всі горіхи. Потрібно ретельніше ставиться до власної літературної гастрономії і намагатися стежити за своїм читацьким здоров'ям. Згодом я виробив для себе кілька правил, яких тепер намагаюся дотримуватися майже завжди.

Перш за все, свої літературні уподобання я розділив на дві категорії - те, що корисно і те, що для душі. «Корисні книги» мені необхідні в контексті моїх же професійних занять. І нерідко такої літератури доводиться перечитувати цілі стоси. Задоволення від цього процесу отримуєш мало, хоча, звичайно, бувають і свої приємні винятки ...


Що ж стосується чтива «для душі», то тут я сам собі пан. Можу вибирати все, до чого в даний момент душа схильна. При цьому за порадою не соромлюся звертатися до своїх вірних друзів-книжників. Вони поза сумнівом на книжкових розкладках вже на щось цікавеньке натрапили і свою авторитетну думку про прочитане скласти встигли.

Найчастіше, як показує досвід, подібних літературних експертів небагато. Але їх рекомендації завжди цікаві і дозволяють заощадити багато грошей і часу. Не нехтуйте їх думкою. Зрештою, в будь-який час ви зможете відкласти в сторону книгу що не сподобалася і перейти до читання іншої.

Не менш шановані мною і всілякі книжкові інтернет-форуми. Втім, в ніяке порівняння з живим спілкуванням з розумними людьми вони не йдуть.

Найбільше ж задоволення я знаходжу від «тихого полювання» в книжковій крамниці. Блукати між книжкових рядів і вишукувати - розкіш, якою я себе нагороджую нечасто, але до якої щоразу прагну, коли дозволяють і час, і кошти. І на відміну від справжнього полювання на звіра, з «тихого полювання» без трофея я жодного разу ще не повертався.

Ось тільки кілька назв літературних творів, які в ході недавньої такого полювання потрапили мені в руки, і в результаті - скрасили не один з моїх книжкових вечорів.

Що, власне, я вам рекомендувати, мій дорогий читачу.

Із забутої класики:
Йозеф Рот, «Марш Радецького».
Це головний і незаслужено забутий роман дуже популярного в тридцяті-сорокові роки минулого століття австрійця з єврейсько-українським корінням, письменника і журналіста Йозефа Рота. У книзі розповідається історія трьох поколінь родини барона фон Тротта - нащадка словенських селян, героя битви при Сольферіно, улюбленця імператора Франца Йосипа.
Крізь призму історії однієї родини, автор саги малює картину занепаду Австро-Угорської імперії, яка зникла з мапи Європи після закінчення Першої світової війни.
Вперше книга побачила світ в 1932 році німецькою мовою. В СРСР вона кілька разів перевидавалася. Але я раджу її прочитати неодмінно в українському перекладі видавництва «А-Ба-Ба-Га-Ла-Ма-Га». Видавництво знамените тим, що дуже ретельно ставиться не тільки до вибору літературних творів, але й до їх перекладів.
Не зважаючи на те, що «Марш Радецького» відноситься до так званої «Дорослій серії», книга також може зацікавити і юного читача.

Сучасний детектив:
Андрій Кокотюха, «Червоний»
«Червоний» - один з найбільш вдалих і цікавих пригодницьких творів нашого земляка, визнаного майстра детективного жанру Андрія Кокотюхи. Настійно рекомендую поквапитись з прочитанням цього роману. Чому? Та просто тому, що саме зараз за мотивами цієї чудової книги відбуваються зйомка фільму, який обіцяє повторити, а то й перевершити касовий успіх багатьох вітчизняних кінопроектів останніх років. Погодьтеся, адже дивитися фільм після прочитання книги завжди цікавіше, ніж це робити навпаки?
Про що «Червоний»? Це пригодницький роман, що стосується історії післявоєнної України. В захоплюючій авторській манері в книзі розповідається про підпільників-патріотів, які повстали проти радянської окупації, потрапили до ГУЛАГу, але зберегли честь, гідність і прагнення до боротьби.
Не дивлячись на те, що письменник знайомить нас з вигаданими персонажами, документальною базою для написання книги стали реальні спогади вояків УПА і колишніх співробітників КДБ.

Сучасна фантастика:
Стівен Кінг, «11/22/63»
Ще один приклад того, що не слід поспішати з переглядом кіно, якщо ви ще не прочитали книгу.
Однойменний голлівудський серіал «11/22/63», який зовсім недавно було презентовано глядачу, - приклад того, як можна споганити оригінальну книжкову історію, зробити її нецікавою і нудною.
І це при тому, що екранізації було піддано твір всесвітньо визнаного майстра фантастики Стівена Кінга, чиї книги читаються, як то кажуть, на одному диханні!
У центрі оповідання - історія звичайного вчителя англійської мови Джейка Еппінга на якого автор поклав місію зі зміни ходу історії всього людства. З цією метою Джейк вирушає в минуле щоб запобігти вбивству президента США Джона Кеннеді ...

Мемуаристика
Генрі Форд «Моє життя і робота»
У своїй автобіографії легендарний інженер-конструктор, засновник корпорації «Форд мотор компані» мільярдер Генрі Форд розкриває секрети своєї успішної кар'єри і бізнесу. Він першим у світі застосував на практиці ідею промислового конвеєра і запропонував бізнесу низку управлінських новацій, які отримали назву «філософії фордизму».
Книга витримала понад сто видань у десятках країн світу і є настільною для багатьох успішних людей.
Мемуари написані в легкій і доступній формі, будуть цікаві широкому колу читачів.

Поезія
Володимир Цибулько «Майн Кайф»
Поезію завжди непросто рекомендувати, оскільки цей вид літератури багато хто схильний вважати вимираючим. Так воно, чи ні - залишимо це дискусійне питання літературознавцям. Як і питання про поетичні переваги віршів легенди українського андеграунду, філософа і політолога Володимира Цибулька. У його віршах мене приваблює, перш за все, не форма, а зміст. Гострота слова у поета, часто порушує прийняті в суспільстві поняття про дозволене. Але мораль при цьому не страждає. Навпаки, в римованих словах ти починаєш знаходити ненав'язливі відповіді на найскладніші питання світобудови. Філософські посили Цибулька прості і зрозумілі. Вони можуть захоплювати, або дратувати, але байдужим нікого не залишать.
Все — хєрня — казали тато -
от тільки бжчоли вещ,
та як подумати,
то і бжчоли — хєрня…

Немає коментарів:

Follow by Email

Чернігів стародавній Веб-камери. Чернігів