«Яблуня-колонія» у містечку Кролевець, що на Сумщині

Учасникам групи пропоную свій минулорічний фоторепортаж із містечка Кролевець, що на Сумщині.

Там, на території Кролевецької станції юних натуралістів, росте унікальна яблуня, яка займає площу 0.10 га. За рішенням виконкому Сумської обласної ради від 20 червня 1972 року, яблуня оголошена пам'яткою природи місцевого значення під назвою «Яблуня-колонія». У грудні 1998 року Указом Президента України її статус підвищений до загальнодержавного значення.

Яблуня зростає у вигляді куща. Її орієнтовний вік — понад 200 років. У яблуні давно вже немає її первісного материнського стовбура, а налічують близько 15 стовбурів-гілок, що приросли до землі. Особливістю яблуні (ніде більше невідомою) є її здатність до самостійного вкорінення гілками. Віття нахиляється до землі і пускає коріння, коли один із стовбурів відмирає. Так яблуня продовжує собі життя. Набравшись сил, вже не гілки, а дерева піднімаються знову догори, рясно вкриваючись квітками навесні і червоно-білими, приємними на смак яблуками восени.

За легендою, дерево має понад 220 років, тому що посадив його нібито садівник князя Мещерського, що колись жив і був похований в Андріївці. Місцеві жителі назвали диво-яблуню «колонією». Квітує вона щороку, але щоразу плодоносить тільки одна її половина, а друга частина відпочиває. Яблука на смак — солодкі і терпкі.

У місцевих жителів існує повір'я, що ця яблуня розмножується, як кущ аґрусу або смородини через те, що кілька століть тому на неї хтось наклав прокляття.

У тіні гілок яблуні покоїться могильна плита, на якій викарбувано: «Князь Петр Сергеев сын Мещерский родился 1780 августа 24 умер 1848 февраля 18 в отроду 68 лет». Через це одна з поширених місцевих назв яблуні — «княжа».

Завдяки своїм особливостям диво-яблуня увійшла до історії садівництва. У 1948 році в четвертому томі своїх творів про неї згадує Іван Мічурін. Вражений переказами про незвичайну яблуню-сад, Іван Володимирович просить відповідні служби міста Кролевець надіслати яблуневі живці.

У 1970 році, за свідченнями місцевого жителя, фахівця райсільгоспуправління М. Палиці, на землі лежали 9 стовбурів яблуні діаметром 30—40 см. До 2008 року їхня кількість майже подвоїлася.

Учені не спостерігають на цьому місці аномалій, але всі намагання посадити подібну яблуню в іншому місці не дають результатів.

(фрагменти тексту до світлин позичені з Вікіпедії)