Невицький замок

Кілька років тому я вперше побував в Невицькому замку, де і зробив ці світлини. Можливо когось вини покличуть в дорогу. Там дійсно романтична містина і неймовірні краєвиди... 

Текст до знімків я позичив із сайту «Замки та храми України».

Невицький замок — напівзруйнований замок біля села Кам'яниця Ужгородського району Закарпатської області.

Твердиню в документах вперше згадано в XIV ст. (за іншими даними, в 1248 р. в якості королівщини). Тоді це був дерев’яний форпост, який належав Обо Омодею, одному з повстанців, які вбачали в тодішньому королі Угорщині Карлу-Роберту Анжуйському чужинця та ставленика папи римського. Після битви під Розгоні в 1312 р. військо Омодея було розбито, а Невицьке дісталося ужанському жупану Петру Петенко (Петуні). Невдовзі Петенко піднімає проти короля нове повстання. Закарпатці навіть зверталися по допомогу до сусіднього галицького князя, та знесилена татарами Галицька Русь не могла допомогти бунтівникам. В 1321 р. королівські війська захопили останній оплот повстанців, Невицький замок.

В 1328 р. замок дістався родині Другетів, які його й перебудували. Так виникла мурована фортеця, оточена ровом. В плані вона — неправильний еліпс з внутрішнім подвір’ям (35 на 12 м). У дворі збереглися залишки криниці діаметром 3,5 м. Ні, предки не намагалися докопатися до води, перебуваючи на вершині згаслого вулкану. В колодязі збиралася дощова вода.

Замок мав чотири башти та житлові корпуси. Зі сторони Ужа, де замкова гора різко обривається, схил зміцнили підпорними стінами. До речі, історики вважають, що турецька царівна Поган-Діва могла бути однією з представниць роду Другетів, яка якраз і слідкувала за відбудовою твердині. Додавати в вапно коров’яче молоко та яйця вона вирішила не з власної примхи — ще в ХІХ ст. великі споруди, як-от Резиденцію буковинського митрополита в Чернівцях, й справді зводили на такому природному «цементі». Спосіб, перевірений століттями, є дійсно ефективним, хоча й дорогим.

В 1644 р. замок було частково зруйновано військами Д’єрдя Ракоці ІІ. З того часу твердиня не відбудовувалася. Інтерес до неї повернувся лише в кінці ХІХ ст., в час моди на все романтичне та таємниче. В 1923 р. чеська влада віддала руїну туристичному клубові, який взявся відроджувати замок. Ще одна консервація мала місце в 1968 р. З літа 2006 р. в замку проводиться театралізоване свято весільних обрядів «Невицький замок — замок наречених». Тут відтворюють процеси сватання, пригощають традиційними стравами, співають весільних пісень. З оглядового майданчика на башті-донжоні відкривається чудовий вид на греблю на Ужі та сусідні села. В ясну погоду звідси можна побачити передмістя Ужгорода.