Сьогодні день нардження автора слів українського гімну

У 1988 році школярем я вперше почув український гімн "Ще не вмерла Україна". Радянський режим усіма можливими способами намагався заглушити пісню, яку транслювала на коротких хвилях одна із західних радіостанцій. Пам'ятаю який шок я тоді отримав... Слова гімна я записав на свій старенький касетний магнітофон VEF, а потім кілька днів поспіль зі своїм товаришем, розшифрувавши текст, розмножував його на батьківській механічній друкарський машинці та розклеював на стовпах і парканах рідного містечка.

З набуттям Україною незалежності пісня на слова Павла Чубинського і музику Михайла Вербицького «Ще не вмерла Україна» стала державним гімном. І сьогодні ми відзначаємо 170-ти річний ювілей автора безсмерних слів головної української пісні.

Ще не вмерла Україна,
і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії,
усміхнеться доля.
Згинуть наші вороженьки,
як роса на сонці.
Запануєм і ми, браття,
у своїй сторонці.
Станем, браття, в бій кривавий
від Сяну до Дону,
В ріднім краю панувати
не дамо нікому;
Чорне море ще всміхнеться,
дід Дніпро зрадіє,
Ще у нашій Україні
доленька наспіє.
А завзяття, праця щира
свого ще докаже,
Ще ся волі в Україні
піснь гучна розляже,
За Карпати відоб’ється,
згомонить степами,
України слово стане
поміж ворогами,
Душу, тіло ми положим
за нашу свободу.
І покажем, що ми,
браття, козацького роду.

1863