Ювілейне

Фото камери з капсулою часу у Первомайську.
50 років тому комсомольці замурували послання
у стіну місцевого Будинку культури

Якось наприкінці минулого літа телефонує до мене мій давній і хороший знайомий Федір Лесюта, чия трудова діяльність розпочиналася ще в далеких 60-х роках на чернігівському "Хімволокно", і розповідає історію. 

Десь, якраз на святкування 50-ліття Жовтневої революції, як її тоді називали, зібрала заводська адміністрація, партком і комітет комсомолу великий мітинг робітників. Багато говорили про досягнення революції, про те, що наступне покоління радянських людей  житиме при комунізмі і на Марсі садитиме яблуні, про неминучий крах капіталізму і таке інше. Кульмінацією мітингу стала закладка капсули часу десь на території заводу. Написали, як водиться, лист до прийдешніх комсомольців, вклали в нержавіючу капсулу разом з якимись дрібними пам`ятними сувенірами, і замурували в стіні. А на місці закладки повісили табличку на якій заповіли відкрити і прочитати вміст капсули 7 листопада 2017 року - якраз на столітній ювілей Великого Жовтня.  

Отож, телефонує мені пан Федір і каже: добре було б виконати заповіт комсомольців-шістдесятників і подивитися, що вони там нам хотіли повідомити. Я і сам собі думаю: а чому б і ні? Як-не-як - історія. Запросимо журналістів, знайдемо капсулу, прочитаємо, обговоримо, а потім даний артефакт до Історичного музею передамо. Одна заковика, Хімволокно тепер приватне підприємство і так просто туди не зайдеш і журналістів не приведеш. То ж вирішили із Федором Лесютою підійти до справи, як то кажуть, по-серйозному. Щоб час не марнувати, я взяв на себе ініціативу домовитися із адміністрацією заводу, а пан Федір, поки я домовлятимуся, з`ясує через знайомих робітників де знаходиться місце закладки капсули, бо там вже все давно до невпізнанності з тих часів змінилося.  

Домовлятися я став через високих чернігівських посадовців, щоб вже «напевне», і щоб бува хто із нинішніх керманичів заводу не надумав нам відмовити. Іншими словами, вирішив я увімкнути адмінресурс). 

Тільки но я зробив оди-другий дзвіночок «куди потрібно» і, навіть, заручитися певною підтримкою, як телефонує мені пан Федір і каже: «Відбій нашій авантюрі! Ми запізнилися років так на двадцять. Невідомі нам нащадки комсомольців 60-х капсулу часу достроково тихесенько відкрили і…  скомуниздили».

Ось, власне, і вся історія. А що ви хотіли? Дехто так проникливо мріяв і вірив у комунізм, що наближав його як вмів. З цією думкою і живіть тепер)