25 грудня Український Парламент проголосував за перелік свят та пам’ятних дат, що на державному рівні будуть відзначатися в наступному році

Як і очікувалося, розгляд питання викликав бурхливі дебати в середовищі народних обранців. Адже відзначення тієї, чи іншої дати означає визнання її на найвищому державному рівні.

В умовах політичного антагонізму та самоідентифікації, в яких продовжує перебувати українське суспільство, “питання дат” є більшим за просту формальність. Воно набуває ідеологічного обрису. Адже саме аналіз того, що святкує чи відзначає будь-яка держава, дозволяє у тому числі зробити висновок і про її національні цінності та пріоритети. Ось чому вчора в стінах Верховної Ради не було спокійно.

Парламентарям було запропоновано обрати між двома варіантами проектів постанови – бютівця Яворівського та регіонала Тихонова. Обидва проекти мали багато спільних пам’ятних дат, окрім тих, що стосуються історії національно-визвольних змагань українців за свою державність. Насамперед такими датами є: 355-тиліття Переяславської Ради, 100-річчя з дня народження лідера Організації українських націоналістів Степана Бандери, 130 років з дня народження Симона Петлюри, тощо. В дискусіях навколо пам’ятних дат проявилося не лише невігластво деяких наших депутатів щодо української минувшини, а й вперте небажання переосмислити історію, подивитися на неї з позиції державотворення та відкинути все, що спрямоване на самоприниження та догоджання чужим національним інтересам. Отож, у Верховній Раді зіткнулися дві концепції погляду на історію України – так звана “про-українська” та “совєтска” чи “про-російська”, як її багато хто називає. Примирити їх, тобто об’єднати два запропонованих проекти в один проект постанови, намагався колишній регіонал Тарас Чорновіл. За логікою Чорновола проект Яворівського у більшій мірі, начебто, відображає інтереси Західної України, а проект Тихонова – Східної України. Проте, компромісу не вийшло і депутати не змогли переступити через свої політичні амбіції. Як результат 236 при необхідних 226 голосами було підтримано проект Володимира Яворівського. Зокрема, це рішення підтримала майже вся фракція БЮТ (149 депутатів), 19 з 20 членів фракції Блоку Литвина, 67 з 72 членів НУ-НС, 1 регіонал (Тарас Чорновіл). Проти цієї постанови проголосували 19 комуністів, а також 6 депутатів від фракції Партії регіонів.

Отже, серед інших, у 2009 році на державному рівні будуть відзначатись:
- 990 років з початку правління Ярослава Мудрого (1019);
- 925 років з часу заснування міста Броди (1084) і 425 років з дня надання місту Магдебурзького права (1584);
- 370-річчя з дня народження гетьмана і мецената Івана Мазепи.
- 350 років Конотопскій битви;
- 300 років Полтавській битві;
- 225 років з моменту заснування міста Сімферополя;
- 175 років з дня утворення (1834) Київського національного університету імені Т. Шевченко;
- 170-річчя з дня народження українського фольклориста і поета, автора слів державного гімну України Павла Чубинського;
- 90 років проголошення акту возз'єднання УНР і ЗУНР у єдину соборну Україну, День Соборності України;
- 90-річчя звільнення Києва військами УНР;
- 70-річчя подій 1938-1939 років, пов'язаних з проголошенням і збройним захистом Карпатської України.;
- 70 років з початку Другої світової війни;
- 65-річчя проведення Корсунь-Шевченківської наступальної операції під час Другої світової війни;
- 65 роковину депортації із Криму кримських татар й осіб інших національностей.
Також 1 січня буде відзначатися 100 років від дня народження Степана Бандери; 6 січня - 70 років від дня народження великого футболіста та тренера Валерія Лобановского; 9 січня - 85-річчя з дня народження вірменського та українського кінорежисера Сергія Параджанова; 9 березня - 195 років від дня народження Т. Шевченка; 1 квітня - 200-річчя Миколи Гоголя; 22 травня - 130 років від дня народження Симона Петлюри; 10 вересня - 115 років від дня народження Олександра Довженка.

Будуть відзначені й інші пам’ятні дати.