Донецька влада готова встановити у місті пам'ятник Василю Стусу, проте, лише… в обмін на перейменування вулиць у Львові

На початку грудня депутати донецької міськради видали чергову порцію вітчизняного політичного ідіотизму. Вони заявили, що встановлять пам’ятник відомому українському поетові і правозахиснику Василеві Стусу лише в обмін… на повернення деяким львівським вулицям імен російських поетів Тургенєва, Лермонтова та Пушкіна.

Скульптуру з каменю, замовлену у київського майстра, можуть розмістити у сквері неподалік від Донецького національного університету, де свого часу навчався Стус. Ініціатором зведення пам’ятника виступив Всеукраїнський благодійний фонд “Пальма Мерцалова”, який уже розпочав збір коштів на виготовлення скульптурної композиції.


У зверненні донецьких депутатів до львівських колег говориться: "… На хвилі "підліткового нігілізму 90-х" керівництво Львова вчинило безстидний вчинок, результати якого сьогодні продовжують нагадувати про дріб'язковість і підлу перемогу над померлими Геніями людства. У 1996 році вулицю Михайла Лермонтова у Львові перейменовано у вулицю імені Джохара Дудаєва, першого президента незалежної Ічкерії. У цьому ж році вулицю Пушкіна перейменовано у вулицю генерала Чупринки. На жаль, рецидив "підлітковості" стався і в квітні 2008 року, коли 69 депутатів Львівської міської ради проголосували на сесії за перейменування вулиці Івана Тургенєва у вулицю Героїв УПА".

Нажаль, як видно з цієї заяви, лише «підлітковим нігілізмом» можна пояснити появу подібного ультиматуму. Адже в Україні такого ще не було, щоб історичною пам’яттю торгували як на базарі. Виявляється для донеччан більш важливіше те, що діється в далекому Львові, аніж у рідному місті. Якщо справи підуть так й далі, то швидше за все наступним кроком донецьких депутатів стане запровадження широкої практики бартерних операцій в процесі відновлення історичної справедливості. Ось тільки чи виграють при цьому інтереси місцевої громади та держави?