Сьогодні в Чернігівському обласному художньому музеї відкрито виставку "Радянський живопис доби соціалістичного реалізму"

Ідеологію облишимо в стороні....

Твори, виконані на високому рівні. Переконався сам, побувавши на виставці в Художньому музеї. До речі, мода на все совєтське - матрьошки, серпасто-молоткасту символіку, горілку і таке інше - на Заході давно минула. А ось попит на деякі твори доби соцреалізму, як і раніше, високий. І перш за все тому, що в СРСР, переважно живопис був на досить високому рівні. Я в ніякому разі не ностальгую за тоталітарним минулим, тому що навряд чи можна ностальгувати за епохою худрад і монополією Союзу художників на останню істину в образотворчому мистецтві. Просто несвобода змушувала творчу людини шукати такі методи для самовираження, про які сьогодні й мови не може бути.

За ті останні 19 років, протягом яких я живу в Чернігові, соцреалізм вперше в такому обсязі представлений на осуд пошановувачів малярства. І це не дивно. Адже в добу "совка" через обмежений доступ до інших напрямків в мистецтві, люди досхочу наїлися соцреалізмом. І ось сьогодні з`явилася чудова нагода вже без зайвих стереотипів та рефлексій поглянути на це мистецтво під зовсім іншим кутом зору.

P.S.
На світлині картина Жарова П.В. (1915-1970) "З клубу". 1963. Полотно, олія. 97x189