Вибори брудні і нецікаві...

Цьогорічні вибори Президента України важко назвати цікавими хоча б з тієї точки зору, що чинні кандидати на цю високу державну посаду в своїх програмах не пропонують жодних справді радикальних речей, що корінним чином могли б змінити життя держави накраще. Відсутність чітких, простих і зрозумілих месиджів для українців здебільшого пояснюється намаганням не переконати виборця у своїй правоті, а підіграти його споживацько-егоістичним настроям. Кандидати навмисне уникають радикальних гасел, потураючи ницим обивательським електоральним запитам. Цей висновок, позаяк, не стосується кандидатів-маргеналів, для яких президентські вибори не є самоціллю, а елементом конструкції найближчої кампанії по виборам до місцевих рад та парламенту. Для таких політиків радикалізм хитко балансує на межі закону, адже стосується таких недоторкуваних речей, як цілисність держави або міжнаціональної злагоди. Нажаль, в суспільстві завжди існує 3-4 відсотки не завжди адикватних людей, які готові підтримати таких радикалів. Останні ж, знаючи про це, й надалі готові "гратися з вогнем".
Застій в політичному житті. Основні гравці, замість розпочати нову гру на політичній шахівниці, продовжуют стару безперспективну партію, час від часу, забуваючи про правила, переходять грати "в Чапаєва". Вибори брудні і нецікаві...