Стало відоме ім’я нового нобелівського лауреата. Премію миру отримав колишній президент Фінляндії Марті Ойва Калеві Ахтісаарі.
Наприкінці минулого тижня стало відоме ім’я нового нобелівського лауреата. Премію миру, найпочеснішу з номінацій, отримав колишній президент Фінляндії Марті Ойва Калеві Ахтісаарі (Martti Oiva Kalevi Ahtisaari).$1,4 млн. мають стати для політика непоганою винагородою за його активну багаторічну дипломатичну діяльність.
Як повідомляє Нобелівський комітет, Ахтісаарі був обраний із 197 кандидатів на цю почесну премію. Це свідчить про досить нелегкий вибір, який довелося здійснити жюрі щоб визначитися в своєму рішенні.
Марті Ахтісаарі народився 23 червня 1937 року в карельскому місті Війпурі у Фінляндії. Нині це російське місто Виборг. На міжнародній арені він дебютував наприкінці 70-х років минулого сторіччя на посаді спеціального представника генерального секретаря ООН в Намібії, а в 1989 році - керівника мисії ООН в цій африканській державі. Саме тут до нього прийшло перше міжнародне визнання. За заслуги в становленні незлежності держави йому присуджують звання почесного громадянина Намібії. Пізніше Ахтісаарі очолював програму ООН з подолання наслідків війни 1991 року в Іраці. У 1992−93 р.р. очолював робочу групу ООН з урегулювання ситуаціхї в Босніхї та Герцеговині.
В 1994 році Марті Ахтісаарі стає першим президентом Фінляндії, якого обирають в ході прямих всенародних президентських виборів. Сааме пій його проводом Фінляндія у 1995 році стала членом Євросоюзу. Протее найбільш резонансною справою фіна у якості дипломата став так званий план з врегулювання статусу Косова, що отримав назву «план Ахтісаарі» (2007 р.). План предбачав незалежний статус Косово від Сербії під міжнародним контролем. Зокрема передбачалось наділенння краю власною конституцією та правом на ведення перемовин, укладання міжнародних угод і вступ до міжнародних організацій. 17 лютого цього року косовський парламент прийняв декларацію про незалежність, яку вже визнало понад 50 держав-учасниць ООН із 192. Протестуючи проти порушення своєї територіальнох цілісності, Сербія розірвала або урізала дипломатичні відносини з рядом країн світу. Україна, покищо, офіційно не визначилася з визнанням незалежності Косова.
Одностороннє оголошення про відокремлення Косова від Сербії грубо порушує міжнародне право. Цієї позиції притримуються багато країн світу. Їхня логіка цілком зрозуміла: спосіб розв’язання конфлікту навколо Косова може стати поганим прецендентом для вирішення подібних проблем у різних куточках світу. Наглядним підтвердженням цього стала війна Росії з Грузією, а потім одностороннє визнання Росією незалежності Південної Осетії та Абхазії від Грузії. Саме тому присудження Нобелівської премії головному «миротворцю» Косова Марті Ахтісаарі викликає нині стільки стурбованості і гострих дискусій. Адже саме «план Ахтісаарі» розкрив скриню Пандори, вручивши козирі в руки численним «партіям війни», що жадають перекроїти мапу Європи на свій лад.
Фото AFP
Як повідомляє Нобелівський комітет, Ахтісаарі був обраний із 197 кандидатів на цю почесну премію. Це свідчить про досить нелегкий вибір, який довелося здійснити жюрі щоб визначитися в своєму рішенні.
Марті Ахтісаарі народився 23 червня 1937 року в карельскому місті Війпурі у Фінляндії. Нині це російське місто Виборг. На міжнародній арені він дебютував наприкінці 70-х років минулого сторіччя на посаді спеціального представника генерального секретаря ООН в Намібії, а в 1989 році - керівника мисії ООН в цій африканській державі. Саме тут до нього прийшло перше міжнародне визнання. За заслуги в становленні незлежності держави йому присуджують звання почесного громадянина Намібії. Пізніше Ахтісаарі очолював програму ООН з подолання наслідків війни 1991 року в Іраці. У 1992−93 р.р. очолював робочу групу ООН з урегулювання ситуаціхї в Босніхї та Герцеговині.
В 1994 році Марті Ахтісаарі стає першим президентом Фінляндії, якого обирають в ході прямих всенародних президентських виборів. Сааме пій його проводом Фінляндія у 1995 році стала членом Євросоюзу. Протее найбільш резонансною справою фіна у якості дипломата став так званий план з врегулювання статусу Косова, що отримав назву «план Ахтісаарі» (2007 р.). План предбачав незалежний статус Косово від Сербії під міжнародним контролем. Зокрема передбачалось наділенння краю власною конституцією та правом на ведення перемовин, укладання міжнародних угод і вступ до міжнародних організацій. 17 лютого цього року косовський парламент прийняв декларацію про незалежність, яку вже визнало понад 50 держав-учасниць ООН із 192. Протестуючи проти порушення своєї територіальнох цілісності, Сербія розірвала або урізала дипломатичні відносини з рядом країн світу. Україна, покищо, офіційно не визначилася з визнанням незалежності Косова.
Одностороннє оголошення про відокремлення Косова від Сербії грубо порушує міжнародне право. Цієї позиції притримуються багато країн світу. Їхня логіка цілком зрозуміла: спосіб розв’язання конфлікту навколо Косова може стати поганим прецендентом для вирішення подібних проблем у різних куточках світу. Наглядним підтвердженням цього стала війна Росії з Грузією, а потім одностороннє визнання Росією незалежності Південної Осетії та Абхазії від Грузії. Саме тому присудження Нобелівської премії головному «миротворцю» Косова Марті Ахтісаарі викликає нині стільки стурбованості і гострих дискусій. Адже саме «план Ахтісаарі» розкрив скриню Пандори, вручивши козирі в руки численним «партіям війни», що жадають перекроїти мапу Європи на свій лад.
Фото AFP
Коментарі